Вітер грайливий у квітах

Валентина Пошкурлат

Читателей на странице:

На полі цілунки – це вітер-пустун
Грайливий із квітами, той ще крутун.
Де маків червоні озерця,
Цілунки від серця до серця.

Очі ромашок – пестливі цілунки.
Дотики вітру, щедрі дарунки.
Мліють дівчатка-ромашки
В ніжних його обнімашках.

З вітром завжди грайливо
Юним фіалкам милим.
Їх кольорові очі –
У його снах щоночі.

Сині сокирок суцвіття –
Для вітру веселе просвіття,
Чарівний нектар бджілкам ,
Рай польовим перепілкам.

Горда одна розторопша –
Вітру в лице відкоша.
Її колючки – і рана,
Вона будяка кохана.