Я полюбив твою маму

Читателей на странице:

719

Я полюбив твою маму
У неймовірній красі,
Щось так приємне в ній манить,
Гарне до сліз зобрази.
Ніби струнка балерина
На авансцені кружля,
В барвах афіш колоритних,
Світлом насичена вся.
Глибоко в вічі загляну,
Бачу освячену суть,
Матері лик не зав’ялий,
Як мені осторонь буть.
Небо відкрите на ласку,
Білих хмарин дорогих.
Щастя поцуплю й привласню
На споглядання богинь.
Зовнішні риси цікавлять,
Але душа ще гарніш.
Справжньої жінки постава,
Квітів прихильний їй ківш.
Може занадто гордлива
І не привітна з воріт,
Тільки емоцій пориви,
Мить мимоволі верніть.
Нище по шиї спуститись,
Сонце де не доторкне,
Визріє ніжною приязнь,
Білим прикрив декольте.
Серце зболіле у муках,
З’ятрена квіткою стать,
Воля можливо розпукла,
Як молитовний в ній сад.
Щедро цвістиме розарій
Вервично і на вустах.
Матінка Божа стрічає,
Час милосердя настав.
Зцілює болі і смуток,
Радість життя поверта.
Гріх і ганьба спадуть скуті,
Лік не важливий в літах.
Є у Бога завжди все готове,
Все на краще відбулось.
Поділитися любов’ю
Не скупись ніколи ось.
Бо чимбільше віддаємо,
То отримаєм в стократ,
Доброзичливість взаємна,
Один одним — сестра й брат.