Читателей на странице:
Душа жіноча — чудова квітка.
Вона як схоче, буває вільна.
Примхлива, ніжна, сумна є часом.
Як незаміжня, шукає щастя,
Якщо в родині, дбайлива дуже.
Ніхто не винен, що серце тужить.
Але ти зможеш, прихилиш небо.
Цілує дощик звабливий, теплий.
Скажи словечко кохане, любе.
Вона статечно відкриє губи.
Усмішка щира наповнить радість,
Щось з кашиміру купи їй вбратись.
Нехай позаздрять прекрасній вроді,
Вітають завтра, така нівроку.
Але найбільше душа цнотлива
Є красивіша, мов сяйва диво.
У тиші чуєш, як серце б’ється.
Гаряче й чуйне жіноче серце.
Дозволь розважить і звеселити,
Бо ти найкраща у світі жінка.
Прекрасне порівняння — «Душа жіноча — чудова квітка». Леоне, Ви — дуже тонкий знавець жіночих душ (це видно з Вашої творчості) — і це прекрасно, адже чоловік, який добре знає жіночу душу, здатен ввійти до її серця й запалити в ньому вогонь кохання! Дякую Вам за такі прекрасні вірші!
Дуже вдячний.