Читателей на странице:
Моя преславна ненько Україно,
Блакитноока, в зорянім вінку,
Тобі співаю пісню солов’їну,
Любов несу – гарячу і палку.
Ввібрала барви сонячно-блакитні,
Дніпро і Буг ясу-красу несуть.
Моя матусю, я зернята житні
У землю клала – хай же проростуть.
На літньому хай забуяють сонці
Тобі на щастя і на втіху дням.
Тебе зігріти хочеться в долоньці,
Не дати на поталу ворогам.
Тож одягни сорочку-вишиванку,
Калини цвітом косу заквітчай –
І сонячного росяного ранку
Своїх синів і доньок привітай.
Хай співом солов’їним ллється мова
І б’є ключем, неначе з джерела, –
То нашого життя свята основа –
Матуся у дитинстві сповила.
Патриотично та поетично!
Дякую, Олексію! З любов”ю до України!