Читателей на странице:
А ми добрі з тобою ревнивці,
Заманеться у гречку якщо.
Полюбляєш вершки й полуничку,
А тебе я люблю ні за що.
Я нізащо тебе не покину,
Ти припала мені до душі.
Може ти не земна є богиня,
За завісою честь докажи.
У стихіях і явищах світу
Не знаходжу прекрасних облич.
Неможливо таку розлюбити,
Забаганки і мрії облиш.
Переймаюся цілодобово,
Про кохання мені розповіж.
Моє сонце, жадана любове,
Я тобі присвятив оцей вірш.
Поревную, коли норовиш.
Так, чудово.
Дякую.
Дякую Leon!
Як добре що є кохання.
Що ревнощі бьють через край.
Хай будуть завжди сподівання.
І сонце і синій без меж небокрай…
Так, саме так, дякую Вам.
Неймовірний стан душі, коли кохаєш. Це почуття, яке надихає на вчинки заради коханої людини. Тільки кохання спонукає присвячувати поетичні рядки коханій – і це прекрасно!
Дякую.