littercon
Читателей на странице:
Олена Коленченко
Моє місто… Вулиці вечірні.
Жовтооко світять ліхтарі.
Непомітно й тихо ходять тіні
Літньої погожої пори.
Я люблю блукати одиноко,
Де віки залишили сліди.
І відчуть: під місяцем високим
Соком наливаються сади.
Славне місто, тихе і привітне,
А колись гриміли тут бої.
Як тоді, і нині квітне літо
І шумлять довколишні гаї…
Сива давність і деснянські кручі,
Вічне небо, маківка зорі…
І ріка впадає в неминучість
Молодої літньої пори.
Моє літо у правічнім місті,
Де пісні сплітаються в вінки.
Боже, дай мені ще стільки хисту,
Щоб його уславить на віки.
© Олена Коленченко
© littercon
Лєночка, неперевершено! Прекрасна поезія! Щиро бажаю успіху!
Дякую, Світланочко! І за теплий відгук і за запрошення)
Яка гарна присвята рідному місту 😍
Гарно написала…
Творчих натхнень и перемог.
Щиро вдячна!
Дуже красиво, відчутно душевність в кожнім слові!
Прекрасна присвята!!!❣️❣️❣️🌹🌹🌹
Дякую, Оксаночко!
Мелодичные, душевные строки! Какая прелесть!
Елена, неиссякаемого Вам вдохновения и всего самого наилучшего.