Читателей на странице:
Я народилась для любові.
Я народилась для добра.
Доріг вже пройдених багато –
Та рідна є – вона одна.
Та, що згубилась між житами
і у березовім гаю.
Моя доріженько святая,
тебе і сонце я люблю!
Десь чути стишені вже кроки –
мене дорога там чека.
Взяла я мамині тороки
й попрямувала крізь жита.
Я для добра живу на світі –
у цьому суть мого життя.
Мене голублять трави, й квіти,
зі мною батька напуття:
– Живи по совісті, дитино,
і не гордуй своїм селом.
Знай, що в цім світі ти – Людина,
вклоняйсь землі своїм чолом.
С какой искренней любовью написана каждая строка!
Нежно, трогательно, проникновенно! Валентина, изумительные стихи! Восхищаюсь…
Мира, Вам, счастья, любви и всех благ!
Благодарю, Людмила, за то, что понимаете мою душу! Ваше сердце наполнено любовью к людям, добротой и сердечностью, теплом и искренностью. Пусть все это возвращается к Вам сторицей!