Читателей на странице:
Чого в мене замріяні очі?
Не питай, не питай, не питай.
У них просто загадка жіноча –
так і знай, так і знай,
так і знай.
Чого інколи я так грайлива?
Не питай, не питай, не питай.
Бо я просто весела й щаслива –
так і знай, так і знай,
так і знай.
Чого серце болить, чого хоче?
Не питай, не питай, не питай.
В мене дні вже – неначе ті ночі –
так і знай, так і знай,
так і знай.
Чом же доля мене все скоряла?
Не питай, не питай, не питай.
Я тебе вже давно покохала –
так і знай, так і знай,
так і знай.
Дуже гарно…
Не питай чого в мене за річні очі.
Творчих натхнень и перемог….
Оцінила на 5 зірочок…але мабудь неуважно натиснула і показує 4, а змінити не виходить.
Трохи незручно, що неможлива редактувати свої публікації.
Дякую, Наташенько! Не хвилюйся, усе добре!
Просто замечательная песня получилась! Так и просится на музыку)
Дякую, Олексію! Я навіть не задумувалася, як писала, що ці рядки схожі на пісню.
Жіноча загадка. Прекрасно! Захоплює.
Так, Леоне, кожна жінка – це загадка! Дякую, приємно!
Как же здорово! Бесподобное стихотворение! Нежное, мелодичное и с изюминкой!
Чого в мене замріяні очі?
Не питай, не питай, не питай.
У них просто загадка жіноча –
так і знай, так і знай,
так і знай.
Великолепное стихотворение!
Валентина, счастья Вам и море позитива!
Приятно, что Вам понравилось. Благодарю Вас, Людмила!