Ти завжди любила тепло із каміна

Leon Clerk

Читателей на странице:


Ти завжди любила тепло із каміна.
Вогонь як лизатиме клаптики дров.
А іскорки вичкурнуть з віхтя кремінно,
На запал неначе із плазми любов.
Тихенько потріскує звурджена камідь,
Ти вкрилась у плед і чекаєш на диво.
Гарячої кави горнятко пузате
Зігріє долоні – малу як дитину.
По шкірі пробігти енергія вдарить
І спрагло до ласки діткнутися схоче.
Розніжені спалахи випустять чари,
Вуглинки до блискіток висвітлять очі.
Прекрасно відчути, коли обіймають,
Цілують вишневі запишення губ.
Жадають кохати без приводу навіть,
А просто не встигли як скучити тут.

© Leon Clerk


0 0 votes
Поставьте оценку
Подписаться
Уведомление о
guest

3 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
Алексей Петруня
Премиум-автор
10.06.2020 8:27 дп

Дуже гарні вірші. Особливо це:

Прекрасно відчути, коли обіймають,
Цілують вишневі запишення губ.
Жадають кохати без приводу навіть,
А просто не встигли як скучити тут.

Валентина Пошкурлат
Премиум-автор
10.06.2020 10:54 пп

Як це прекрасно сидіти в затишку біля каміна з коханою людиною, котра приготує для тебе горнятко запашної кави і подасть тобі з любов”ю!