Всі спалені мости… Наталка Яковлева

Конкурс Секреты Душевного Лета

Читателей на странице:

Наталка Яковлева

Всі спалені мости… Пробач… Прости
Я викинула ключ із свого серця…
Червоними нитками з висоти…
Пташинього польоту…
Більш не сердься.
Асфальт завмер… Ні, випитий до дна
Солодкий сміх, що десь по світу бродить
Торкнулась нота дзеркала хмільна,
Душа собі спочинку не знаходить.
 
Всі спалені мости… Прощай… Прости…
Залишився лиш простір поміж нами
Світ виставив терпимості пости,
Які не діють….
Кожними роками.
День перевірив свій щоденний пульс,
Розтягуючи думку,мов резину,
Я більш назад в минуле не вернусь,
Ні на секунду, навіть половину.
 
© Наталка Яковлева