Читателей на странице:
Ми живем на блакитній планеті,
Де вирує яскраве життя,
Воно грає красою в сонеті,
Нам дарує нові відкриття.
Тут ліси і луги, й полонини,
Гори, ріки, поля і моря.
Це земля дорогої країни,
Це планети зелена сім’я.
Тут тварини, птахи! Подивіться!
Різновиди комах, плазунів!
Лиш задумайтесь і придивіться:
Все для нас, для краси наших днів.
А навколо цілющії трави,
Рай квітковий вражає кругом,
Все росте це для нас — не для слави,
І життя йде своїм ланцюгом.
Збергти б цю красу незбагненну,
І природу цю не руйнувать,
Навпаки, прикрашати натхненно
І, радіючи, разом вивчать.
Та на жаль і усупереч всьому,
Убиваєм божественний світ,
Не збагнувши, живЕм що у ньому
І який залишаємо слід.
Слід, щоб після зникали дерева,
Вимирали комахи, птахи,
Висихали річки і джерела
І пустими лишались шляхи?!
Зупиніться! Ми все-таки люди!
Збережімо планету Земля,
А інакше і нас вже не буде,
І тоді все почнеться з нуля.
Щирий заклик берегині. Найкращі почуття ціни життя. Дуже вдячний за гарне звернення до людини про місце на цій планеті.
Дякую друже! Це насправді крик душі. Шкода, того, що ми робимо з нашою планетою Земля.
Как мудро, душевно и прекрасно!
Светланочка, превосходные стихи!
Мира, счастья и любви Вашему дому!
Спасибо дорогая Людмилочка! Мир нашему большому дому под именем ЗЕМЛЯ!