Читателей на странице:
Хто бачив щасливу жінку, в якої сяють очі?
Вона, мов зіронька в небі, світить і серед ночі.
Вона, як веселка в небі, всіма кольорами ллється,
Вона, як сонечко ясне, хмаринкам завжди сміється.
Не ходить вона, а літає, бо крила у неї ростуть.
У квітнику її долі троянди і мальви цвітуть.
Щаслива вона, бо кохає, йому віддає любов.
Ніколи із себе не скине кохання свого оков.
Вона одягла їх ще юною, окови любові своєї,
І носить роками у серці, як улюблені квіти лілеї.
І знає вона, що кохана – зірки дістає він для неї,
Дарує палке їй кохання й дорогоцінні камеї.
Вона береже своє щастя, щоби не зранить його,
І просить молитвою в Бога для себе лише одного:
Бережи моє щастя й кохання, а більшого я не прошу.
Його, як скарб, я лелію, у серці любов ношу.
Прекрасна жінка, як сонечко ясне, коли щаслива. Ви і є тією жінкою, що не ходить, а літає, бо крила має. Любові Вам, завжди бути такою прекрасною, як квітка.