Прощання з весною

Светлана Камишна-Терещенко

Читателей на странице:

Веснонька красна потішила нас
І дарувала нам радість.
Швидко злітає золочений час,
Нас повертає реальність.
Скинула веснонька білий наряд,
Сукню зеленену вдягнула.
Вже облетів той заквітчений сад,
Літечко вже підморгнуло.
Мила Сестричко, тобі вже пора!
Стану заміною люба,
Мене чекає давно дітвора,
Слід відпочити голУба.
Я пригощу полуницею їх,
В коси вплету я шипшину.
Буду я слухати радісний сміх,
Пестити сонцем дитину.
Пляжі відкрию, оздоровлю,
Позолочу білу шкіру.
Сили усіх у собі відновлю,
Щоб побороть нудьгу сіру.
Там у ставках уже риба кишить,
А на лугах стиглі трави.
Літо, то радість, золочена мить,
Слід відпочити – геть справи!