Лоскотали зорі променями очі

Leon Clerk

Читателей на странице:

Лоскотали зорі променями очі,
У дощах зіркових голову намочать.
Обтікав туманно тіло тісний одяг,
Цятками на мапі приклади наводив.
Мерехтіли ніччю, забагато знали,
Навіть перелічать якості й ознаки.
На хвості в комети доводи і пристрасть,
За талант поета так ніхто й не визнав.
З дефіле й бонтону гонор у манерах,
Вихід безборонний, тактика й маневри.
А вона ходила вишукано дуже,
Під ногами килим, вигода у душу.
Що шукала в людях? Світ у переборі.
Хто таку полюбить, як не зна любові.
Місяцем котились почуття і знаки,
Від кохання тіла прикрості зазнала.
Наче з лабіринту виплутатись треба,
Східцями добігти б до порталу неба.
Худорляві плечі підіймали глибу,
До висот як пнеться, бо назвуть велика.
Зорі їй махають, привітати хочуть.
Прагнення не марні задивлятись в очі,
Як ефір стихія спалахами ріже.
Зоряна затія емоційних віршів.
Долі там прихильність, відчувай прекрасне,
Творчістю привитий усміх на образи.
Не дооцінили, щоб набути успіх,
Як любов є ціллю у доробку уснім.