Безсоння

Leon Clerk

Читателей на странице:

Затуманило, немає сонця.
Розпирає з ночі попервах,
І лоскоче щеплене безсоння,
Тільки з пуповини в ніч пірнав.

“Перевізником” Люка Безсона
Почуваєшся п’янко сповна.
Чи сьогодні ти мені подзвониш,
Серце – мов натягнута струна.

Персона нон грата непристойна,
Що на в’язці ключів зависа.
Пустотілі поглибиш пустоти,
Ворухнуться кохані вуста.

Мов лепече дитяче безмов’я,
Тихо поночі заколисав.
І прикольно, мені як дозволиш,
Ув обіймах скусає гюрза.

Церемониться чарами совість,
Додрімаєш на стоячи сам.
Попадаєш у тіні казкові,
Їстівна де на дотик краса.

Абонент перерве споза зони,
Верхи губ з язика облизав,
Тебе викриє зранку прозоро,
Наверстає антидепрессант.

Надобраніч не скажеш спросоння,
Тіло зваблене розцілував.
У тобі шаленіє безсоння.
Розтермошена й ледве жива.