Читателей на странице:
Тебе поцупила сліпа пітьма,
Беззоряна, суцільна і кромішня.
Ти дівувала досі незаміжня,
Ніхто ще пристрасно не обіймав.
Дорога йде до пекла все пряма,
Несамовита, божевільна, грішна.
Як проникає галаслива тиша
І сковує бентежно в тиск ярма.
Немов черниця коси довгі ріжеш,
Їх у пучок затягуєш тугіше.
Цнотливості присягу дай дарма.
Пали в горнилі ті вчорашні вірші.
Душа довіку буде молодіша,
Кохання невсипуще не дріма.
Емоційно, дещо з болем, щиро і відверто Ви, Леоне, пишете про кохання. Інколи так буває в житті, що кохання приность біль і ранить серце…
Дякую Вам за взаєморозуміння.
Чудово, Леоне! Щиро, принизливо! Гарна Ваша лІрина кохання .
Дякую.
Это восхитительно, сколько огня и нежности! Мастер слога, Леон! Обнимаю Вас душой! 💛💖
Благодарю Вас. Я польщен. Мне приятно. Благословенного Вам дня!