Моя музо! Моя насолодо!

Валентина Пошкурлат

Читателей на странице:

Муза – примхлива жінка.
Коли забажає – приходить.
Ти із нею на сьомому небі –
Вірші з тобою народить.

Як віртуоз володіє душею,
Серцю неспокій дає.
О ти Евтерпо солодка!
Флейта твоя виграє.

Слова у рядочки вкладає
Дає насолоди заряд.
Римами все сповиває.
А за вікном – зорепад.

Ловиш ці миті чарівні,
Музику слів додаєш,
В рядочки вкладаєш рівні,
Щастя своє узнаєш.

Ранком роса на листі –
Евтерпа кличе мене:
– Дивись, дерева в намисті
Муза не омине.

Сідай, пиши свої вірші,
Пий насолоду до дна,
Я з тобою завжди поруч.
Ти ніколи не будеш одна.

Я тебе надихатиму вічно,
Бо приходити буду й у сни.
Переймай всі слова мелодійні,
Хай у рими лягають вони.

Моя музо! Моя насолодо!
Я збираю солодкий нектар,
Наче бджілка сідаю на квіти,
І щомиті ловлю Божий дар!