Мамина хата

Валентина Пошкурлат

Читателей на странице:

Вона стоїть край берега над Удаєм,
очима кліпа з-під горіхів віт.
І синіми дверми у далеч дивиться,
запрошуючи на гостину цілий світ.

У хаті – світло, затишно і тихо,
і пахне хлібом, спеченим в печі.
Тут мама жде дітей і внуків,
які у снах приходять їй вночі.

Навколо хати – вишні та горіхи,
на призьбі Рижик з Мурчиком сидять.
Дощу краплини скапують зі стріхи,
де ластівки своє життя-буття гніздять.