Читателей на странице:
На білім тлі небесного озону
З’явись як сонце й райдужна роса.
Пелюстку скинь рожеву і прозору,
Ще поки не зірвалася гроза.
Бо вітер з небокраю до околиць
Підійме листя в шелесті дібров.
Красу зеленої трави оголить
І заспіває пісню про любов.
Немов оживлення природи зранку,
Сріблястий піде дощик навесні.
Якби ж то було мені тоді знати?!
Собою перелюбно спокуси.