Читателей на странице:
Прискіпливо шемрило очі,
Чуття вигинало в політ,
Розходились кола таночні,
Наближення час помалів.
А сонце таке біло-жовте,
Ранкової замість зорі,
Дівочим очам не зашкодить,
Коханням магічним скорив.
В обійми охопить жаднющо,
Запестить у вирі чуттів.
Легесенько очі заплющив,
У подиху вітру зрадій.
М’якого сліпучого сяйва
Мережива замерехтять.
Проникливо темінь знеславлять,
Поверхню її покриття.
Замрієно гляне на тіло,
Істотно привабу торкне,
Щоб світло у ніч затремтіло,
Раптово постав золоте.
З багряними квітами стріне,
Запросить до вогнища в круг.
Запустить отруєні стріли.
До опору щоки напруж.
Спіймати ту мить намагайся
Шалено лови на льоту.
Прискорене вічністю щастя,
Коли ти промовиш » люблю».
Кохання — це одне з найважливіших, найемоційніших, найніжніших почуттів, що дає життя людському серцю. А зізнання в коханні — це найособливіший момент. Прекрасні почуття ліричного героя!
Щиро дякую за чудовий коментар.
Приємно, що Вам сподобався мій коментар!