До серця витоки

Leon Clerk

Читателей на странице:

У просторі думок, душі, любові
Знаходиш вічність невгамовних сил.
До серця витоки тчуть пурпурові,
Біжать на хмарах, почуття зросив.

Сприймаєш відголоски дня і ночі,
Навчаєшся прощати і ректи.
Шукаєш собі ліків оздоровчих,
У гирлі сплив бурхливої ріки.

Життя ознаки пристрасні й кохані,
На дотик дав пізнати, що живий.
Зумій для всіх у Бога попрохати
Здоров’я тіла і спасіння для душі.

Бо тільки в Нього все для нас можливе,
Подякуй за життя і помолись.
Подарував Він нам прекрасне диво –
Добро у Воскресінні через піст.

Прийми до свого серця Боже слово,
Покайся в намірі набутись злим.
Що дасть багатство, доброго що з того,
Як не розділиш з бідними свій хліб.

Лише у щирому добра бажанні
Збагачуй дихання дбайливо всім.
Не відцурайся хворих залишати,
Благай про допомогу звідусіль.

Ми маємо Заступницю на небі –
Пречисту Діву Матінку Святу.
До кожного прихильна у потребі,
Розарій молитов Їй покладу.

А сонце опромінить чорне серце,
Не впаде залишком печалі тінь.
Не одяг, треба серце нам роздерти,
Щоб мати участь у подальшому житті.

Коли досяг здобутку задовілля,
Нечемно видатись тоді скупим.
Чекає майбуття для кожних вічне,
Чи ти перед стоянням хресним зупинивсь?

Ще поки можеш вільно дати раду,
А не втрачати на помилку час,
Звертайсь до Бога у молитві зранку,
Згадай Хто вчора тебе спас.