Читателей на странице:
Скажи мені, де ти? О де ти, надіє?
Чом падаєш зіркою з неба нічного?
Невже ти примарна і схожа на мрію,
невже я для тебе не значу нічого?
Дивлюся в безодню і кличу тебе я,
як щастя далеке, що десь в зореграях.
Надіє!.. Надіє!.. Моя ти – лілея..
Скажи, із якого чекать тебе краю?
Чудово! Яка картина про Надію, яка емоція цвіте
Дякую, Олексію! У кожного з нас є мрії й надії на їх здійснення і ми всі цього чекаємо.
Цей запит спонукає ще більше мати надії, адже якщо ми налаштовані на щось, то так і буде. Бо надія живе в нас, вона веде нас до любові. Ми завжди маємо надію. А якщо вона квітне лілеєю, то тим паче вона здійсниться незабаром. Це не просто вірш, а підсилена настроєм постанова. Тож усе здійснюється, якщо добре повіримо. А ось у цих рядках є запорука кращого.
Дорогий Леоне, Ви правильно зрозуміли настрій цих поетичних рядочків – на всі 200%!!! Дякую Вам за це!