В обіймах твоїх хочеться ожити

Leon Clerk

Читателей на странице:

В обіймах твоїх хочеться ожити,
Заснути тільки саме перед ранком.
Щетина як з колючої ожини
І вилитий фруктовий ель у склянку.

Розмова тепла наче у кав’ярні,
Легенькі натяки, що себто гарна,
Навмисні витівки за щось подбати,
Признався, що не зміг не покохати.

На дотик рук накриєш обережно,
Не можу неправдиво вже пручатися.
Писульок досить тих у соцмережах,
Живого спілкування треба часом.

І квітів, подарованих букети,
І просто вимовленого лиш слова,
Але із ніжністю і з етикетом.
Хвилина радісна стає й солодка.

Не треба діставати зорі з неба,
Шукати вигоди і кращих шансів.
Нагоди, що погано вже без тебе,
А цілувати пристрасно і жадно.