Читателей на странице:
Як люблю я заквітчані коси.
Волошкового кольору неба
У відтінках очей мені треба,
Що у сонечка погляду просять.
Поцілунки розсипані в травах,
Їх збирати губами стараюсь.
Щоб дощі й громовиці не стались,
Ми завчасно світанком кохались.
Як зустрілись уранці весною,
Зелен-лист і бруньки залипали.
Поза гай і між гір, і степами
В кругообіг іду за тобою.
Тому спраглий ясної любові.
Гарний вірш!
Щиро дякую.
“Поцілунки розсипані в травах, Їх збирати губами стараюсь…” Леоне, – це шедевр поезії!
Звичайно дякую Вам! Та мені ще далеко до шедеврального, так як крихти не можуть наситити голодного. Ще найкраща пісня не заспівана.