Читателей на странице:
Розкажи мені, а як ти там без мене?
Пишеш діалоги чи на конкурс вірш.
У думках куплети схвалюєш пісенні,
Каву п’єш у негліже. Ти не повіриш!
Сумно на душі зробилося без тебе,
Випурхнули ластів’ята із долонь.
Спохмурніло перемерзле з ночі небо,
Формулу кохання хрестиком доводь.
Та не став наприкінці ні ком і крапок,
Щоб зустріти вічно молоду весну.
Дощик на осонні босо перекрапав,
Плеснувши в долоньки за руку візьму.
Очевидно злишся на баскі прикиди,
Як легенький вітер, тільки доторкнусь.
Може щира сповідь нас тепер примирить,
Поцілунок щемний тих багряних губ.
Гарний вірш! Особливо про каву в негліже
Дякую, упізнала свій стиль.