Блакить і сонце, що на видноколі

Читателей на странице:

698

Блакить і сонце, що на видноколі,
Блискучо осявають небокрай.
Шумить примхливий вітер у тополях,
Забіг небавом у розкішний гай.
Зустрінуть де берези білокорі,
Що розпустили коси навесні.
Мандрує далі поза косогори,
У вирі на подовженій дузі.
Струмує у березовому соці
Натхнення до кохання і життя.
Переливається краса на сонці,
Фліртує зайчиками жартома.
Волога свіжість проникає в вени,
Бурхливо пробігає на зело.
Палітра у природи вже зелена,
Довкіллям в дивовижу зацвіло.
Пташиний радісний лунає гомін
У чарах мальовничих звідусіль.
Поповнення прийняти вже готові,
Очікують у гніздах свій насід.
Милується весна чудовим видом,
Неначе попадаєш знову в рай.
Любов’ю все прекрасне оповито,
Міцного всім здоров’я лиш бажай.