Читателей на странице:
Навкруг буяє квітвяна весна.
Повеселішали з околиць звірі,
Птахи цвірінькають на палях сірих.
У гамі тоне дійсність провісна.
Я зустрічаю ранок, сонце, дощ,
Струмок, що колією збіг вузькою.
І ти все молодієш як весною,
Моїх лише надій не приголомш.
Блакить у твоїх ніжиться очах,
А на рожевих щічках водограї.
Обіймами цілунки видираю,
Потік попід ногами прожурчав.
Як в ряску і фіалки в лісі знов
Я хочу там пірнути з головою.
Але обов’язково щоб з тобою,
Бо завесніюча іде любов.
👍Гарний романтичний вірш. Аж самій в ліс захотілося😉
До лісу добре б гайнути.