Читателей на странице:
Весна, як ангел, розпустила крила –
Красуня ніжна із небес зійшла.
Оділа сукні голубі вітрила
І птицю щастя на руці несла.
Їй цвітом білим яблуні всміхались,
Берізки юні у танок вели,
І журавлі закохані втішались,
Младі вітри виходили з імли.
Їй пасували ніжні незабудки,
Вільшанки наспів пристрасно вели,
На озері купалися лебідки,
І верби вже над ставом ожили.
Ішла весна і усміхалась сонцю,
Вклонялась низько квітам весняним,
І заглядала до людей в віконця,
А свіжий аромат її п’янив.
Дуже пейзажна лірика, сповнена краси, ніжності. Дякую тобі Валентиночко. Ти талановита і небайдужа. Хай щастить!
Світланочко, приємно, що ти бачиш красу й ніжність, які я вклала в ці рядки. Дякую тобі, що підтримуєш мене й оцінюєш мої вірші!
Дуже гарно👏👏
Приємно, дякую Вам, Оксано!
Дуже мило, душевний опис і пройняття почуттів, відчуття мови саме в сприйнятті природи навесні. Дякую за гарний вірш.
Погоджуюся з Вами, Leone, адже й справді найкраще сприйняття природи саме навесні й саме весною знаходяться найпотрібніші слова для висловлення почуттів. Дякую Вам щиро!
Ваша Весна Чарівна !!! Вона не лишає місця для печалей чи сумніву !!!! Браво 🍀🌤🌸
Олесю, мені приємно, що моя весна Вас зачарувала!Дякую заприємні слова!
Дуже ніжно і чуттєво!
Дякую Вам за теплі слова!
Як завжди, дуже вражає .
Приємно, що ці поетичні рядки Вас вразили. Дякую, Вам, Ірино!