Читателей на странице:
Ніколи вже не повернусь
У ті місця де було добре.
Від спогадів своїх зрічусь,
Моє життя воно хоробре.
Все відсікаю, що болить.
Що заважає жити вільно.
Ціную кожну дану мить,
Не піддаюся божевіллю.
Не озираюся назад,
Пройду свій шлях, непошкодую.
Засох квітучий серця сад,
Все ж досвід свій я занотую.
Світланочко, такі гарні та корисні життєві строки! Дуже мені сподобався вірш, дякую!!!
Дуже приємно, що я торкнулася тих струн душі, які відгукнулися у вашому серці. Дякую Наталочко. Будьте здорові! Все інше буде!
Світланочко, а я все ж бажаю тобі, щоб квітучий сад твого серця ніколи не засихав! І щоб ніколи твоя душа не боліла!
Дякую моя золота! Але то не про мене.) Мій сад цвістиме поки я житиму.