Читателей на странице:
На гостину запрошуєм квітень –
Він ступив вже до нас на поріг.
Зеленіють травичка і віти,
і лелеки летять із далеких доріг.
І черемха всміхається сонцю –
наливає зелені бруньки.
І берізка киває в віконце,
заплітаючи ніжно гілки.
Оченята, як сонечка, ясні –
мати й мачуха рясно цвіте.
І хмариночки білі прекрасні
в голубіні купаються все.
Сонце пестить і трави, і квіти –
шле проміння своє золоте.
А повітря дурманить-хвилює,
Як французьке аліготе.
Валентина, прекрасный стих! Спасибо!
Приємно, що Вам, Мирославо, сподобався мій вірш. Дякую Вам!
І виспівують легкість і ніжність
У блакиті небесній птахи…
А в повітрі обіймами свіжість
Пише щастя весняні рядки…
Тетянко, Ви так прекрасно продовжили тему весни-чарівниці!!!
Валентина, дякую вам за такі ніжні і трепетні слова!
Дякую Вам, пані Галино! Бажаю, щоб у Вашому серці завжди ніжним квітом буяла весна!