Читателей на странице:
Перші квіти весни –
краплі неба й краси
ти простяг несміливо мені.
Диво-казка і сон,
що узяв у полон,
у відчиненім квітли вікні.
Посміхнувсь ти мені –
я раділа весні,
що приніс ти сьогодні в мій дім.
Ніжно так обнімав,
пригортав, цілував –
своє серце лишив у букетику
тім голубім.
Отличный стиль написания, очень нежный и по-весеннему теплый стих! Спасибо
Щиро дякую Вам, Мирославо, за перший і такий приємний для мене коментар.
Ах…. Квіти, весна, кохання…. Яке щастя читати таку ніжність… Дякую, Валентина!
Дякую, Тетянко за приємний коментар!