Читателей на странице:
Не спроста таке коїться в світі…
Ще й цей вірус до втрат нас веде,
Бо щоденно у ВООЗівськім звіті
Констатують з життя скільки йде.
Тож на часі усім нам збагнути:
Не даремно оцей карантин.
Аби нам ту біду оминути,
Потребує життя нових змін.
Мабуть, час нам Господь виділяє,
Щоб замислитись, світ зберегти.
В душі наші він віру вселяє,
І ми мусимо шлях цей пройти.
Аби людяність ми повернули,
Оглянімося всі навкруги:
Що ж з Землею ми, люди, зробили
І до чого її довели?
Слід подумати, як далі жити.
Нехай кожен із себе почне,
Бо ми мусимо всі щось робити
Для Землі, і хоча б незначне.
Ще не пізно змінитись на краще,
І багато залежить від нас.
Лікувати в ускладненні важче —
Не втрачаймо безцінний цей час.
І цей виклик – це тільки початок.
Попереджує нас, мабуть, Бог,
Щоб навели у душах порядок.
То не перший для людства урок.