Читателей на странице:
Летять роки і я щаслива.
Щаслива, маю діточок.
Дві доні, то моя опора.
І красень, мій синок.
Було не легко і в тривозі.
Ночами я молилась бозі.
Щоб не хворіли, та жили.
Щоби щасливими були.
Було не легко, зізнаюсь.
Така вже доля материнська.
Роки летять, я сподіваюсь.
Що недарма я прожила.
Я не боюсь осудів людських.
У всіх свої є помилки.
Але то щастя, мої діти.
Шкода, біжать мої’ роки.
У кожного своя дорога.
У кожного свої шляхи.
Чекаю діток у порога.
До них кохання на віки.
Чудовий вірш. Він наче сповідь матері. Дякую, Наталю.