Читателей на странице:
Прийшла зима у білім теплім кожусі
І навкруги все снігом срібним замела.
Стоять дерева сонні, у білому усі.
Зима з перлин ім сукні гарні одягла.
Намиста кришталевого ім начепила.
На сонечку ясному виблискує воно.
І річку бистру в кригу заманила,
А морозець розмалював мені вікно.
Зима із вітром силачем усе кружляла.
Він з нею в танці поєднавсь, і під вінець!
Та все ж вона його таки причарувала…
Ось тільки б нам не поморозила сердець!
Ми в серцях своіх любов повинні мати
В душах наших – зберігать тепло.
На кращу долю надію плекати.
І жити так, щоби не соромно було.