Порада другу

Светлана Камишна-Терещенко

Читателей на странице:

Таке життя…
Прийміть достойно друже.
Ми всі старіємо нажаль…
Допоки молоді нам це байдуже.
З роками несемо свою печаль.
А тіло для душі, лише є транспорт,
Який нас на землі усіх везе.
Душа ж не потребує паспорт,
Вона є вічна і любов несе.
Вона чекає нашої уваги,
І захисту від згубних тих думок.
Від неземної помирає спраги,
Від тіла, що збирає той порок.
Навчає нас, та ми глухі частенько,
Не розумієм, що бентежить нас.
Спокуси на землі є солоденькі.
Але прозріння принесе нам час.
Тому, радійте ранку ви і квітам,
Вечірню радо проведіть зорю,
Зимі радійте, осені і літу,
То Вам дароване, як справжньому царю!!!

А зморшки — то пусте, вони є тлінні.
Насправді треба душу берегти.
Життя воно легке у розумінні,
Тож будемо радіти і цвісти.