Не буває запізно, буває – не треба!

Оксана Павленко

Читателей на странице:

Оксана Павленко

Не буває запізно, буває – не треба!
Вже не можеш відчути мелодію неба,
Підспівати йому, розпорошуєш ноти,
Ніби зоряний пил від приблуди-чесноти.
 
Не розчешеш ти вітру скуйовджену гриву,
Бо незвично раптово так стати щасливим,
Ще й не зрадити власні тернові кущі,
Загорнувшись в тумани, немов у плащі!
 
Не спіткнешся – на «впасти» накладено вето!
Зупинитись готова для тебе планета,
Та розкручуєш ти аж до спротиву дзиґу,
Навіть влітку не мрієш про сонце, відлигу.
 
Не буває запізно, буває – не варто!
Бо, хіба щось готовий поставить на карту?
Новий аркуш? Навіщо! Для тебе – абзац
І цілований морем піщаний палац!

©Оксана Павленко

ID Премиум-автора: PA7537327

[ratings]