Жизнь моряков от рожденья сурова,
По месяцам и годам нет их дома.
В далёких водах предстоит им в жизни путь,
И им уже с дороги этой не свернуть.
< class="entry-title obfx-grid-title">
Моряки
< class="entry-title obfx-grid-title">
Моряки
Жизнь моряков от рожденья сурова,
По месяцам и годам нет их дома.
В далёких водах предстоит им в жизни путь,
И им уже с дороги этой не свернуть.
Участники (Премиум-авторы) II этапа Всемирного Конкурса:
< class="entry-title obfx-grid-title">
Моряки
Жизнь моряков от рожденья сурова,
По месяцам и годам нет их дома.
В далёких водах предстоит им в жизни путь,
И им уже с дороги этой не свернуть.
< class="entry-title obfx-grid-title">
Пленит прощальный бриз у моря
Пленит прощальный бриз у моря
Пленит прощальный бриз у моря,
И соблазняет так закат!
Мы зачарованы с тобою,
Картиной, что туманит взгляд.
< class="entry-title obfx-grid-title">
Пленит прощальный бриз у моря
Пленит прощальный бриз у моря
Пленит прощальный бриз у моря,
И соблазняет так закат!
Мы зачарованы с тобою,
Картиной, что туманит взгляд.
< class="entry-title obfx-grid-title">
Її не покидай
Чаруй, милуй, цілуй…
Обожнюй, ніж, кохай…
Шануй, пильнуй, цінуй…
Ласкай і обіймай…
< class="entry-title obfx-grid-title">
Ядранське море
Шуміло море геть ревниве,
Сміялись сонця промінці.
Блакитні бавились розливи,
Лягали вмить на камінці.
< class="entry-title obfx-grid-title">
Не поспішай у край заграви
Не поспішай у край заграви,
Дай ще тобою налюбуюсь.
Хоч білий танець вже заграли,
А ми кохаємось, як в юність.
< class="entry-title obfx-grid-title">
Добігає вже осінь
Добігає вже осінь.
Залиши щастя сльози.
Тільки не будь сама,
Горда — та не сумна.
< class="entry-title obfx-grid-title">
Прощальный бриз соблазном веет
Играет лёгкий бриз беспечно,
Бросает брызги неустанно.
Морской простор пленяет вечно,
Свободой манит постоянно.
< class="entry-title obfx-grid-title">
Лёгкий бриз у моря
Лёгкий бриз у моря.
Чайки и бакланы,
Шумно с ветром спорят,
Долго, неустанно.
< class="entry-title obfx-grid-title">
Сонцезахід
Хвилі, що несуться вгору-вниз,
Тішать під мотив веселих чайок.
Коло пірсу – ковзанка стрічає,
Полонить морський прощальний бриз.
< class="entry-title obfx-grid-title">
Крижаний простір
/рондель/
Дзвінок Ваш не проб’є крізь заметілі:
Бурхливе море в зиму стало млявим.
Навіщо Ваше знов оте: «Моя ви?»
У простір мій прийшли. Чого ж хотіли?
< class="entry-title obfx-grid-title">
А дні мої — осінній листопад
Жовтіє листям день, що так беріг:
Не вдіяти тепер із ним нічого.
Так облітає, сохне давній спогад,
В прощальний вальс при світлі ліхтарів.