Leon Clerk

Уже не хочеться нам спати.
До божевілля закохай.
А зорі, наче водоспади,
милують безнастанно хай.

Співає душа на ноти осінні,
під акордеону акомпонемент.
На дроті птахи лінійкою всілись,
чекають зірватись у слушний момент.

Найгарнішою буває хто за осінь?
У сукенці та квітчастій десь біжить.
Миле личко, всміхнена, золотокоса.
Заблукала дівчинка поміж ожин.

Не відкладайте щось на потім,
бо невблаганний завше час.
Живімо щиро у любові,
яка нуртує поміж нас.

Так хочеться відчути ніжно
твій дотик тіла і душі.
Неначе ліскові горішки
міцним зусиллям роздуши.

Осінь у барвах вохристих:
кукурудзи, гарбузи.
Листям погруддя розхристує,
краплями будить роси.