Підсніжник

Галина Кулик Зима надворі.Лютий холод.Думки замерзліЙ почуття.Та серед снігу і морозуВже пробивається життя. Палкий підсніжник,Сонечко відчувши,Пройшов крізь кригуІ повстав.І, не злякавшись хуртовини,Провісником весни вже став. Ця квітка –Чиста наче сльози.З’явилась швидко,В одну мить.І вже сьогодні, в лютий холод,Як свічка для людей горить. Вона вселяєНам надію,Пробуджуючи відчуття,А з ними радістьЙ сподівання,І Читать дальше…

Ось лютий місяць вже надворі

Галина Кулик Ось лютий місяць вже надворі.Останні подихи зими.І вже берізки білокорі.Яскраві часто бачать сни. Біжать струмки, і сніг вже тане.Трава пробилась на горбку.Птахи гучніше заспівалиВеселу пісеньку дзвінку. Тепло іде, хоча морозиЩе будуть трохи дошкулять.Ще поморозять снігу сльозиІ буде віхола кружлять. І все ж весна таки настане.Засяє сонце, скресне лід,А Читать дальше…

Пісня

Наталия Устименко Лютувала зимонька, лютувала,Землю лютим місяцем прикрашала.Лютий-лютий місяцю срібнокрилий,Ти приходь на земельку наш красивий. Танцювала зимонька, танцювала,Снігом землю-матінку цілувала.Лютий-лютий місяцю, мій хороший,Снігами доріженьки запорошив. Чарувала зимонька, чарувала,Кришталями срібними малювала.Лютий-лютий місяцю, господарю,Ти кохаєш земельку нашу славну. Чаклувала зимонька, чаклувала,Душу землі рідної очищала.Лютий-лютий місяцю, покровитель,Обіймаєш земельку, наш цілитель. ©Наталия Устименко [Всего Читать дальше…

Посмішка весни

Галина Пiгут Тюльпанами всміхається весна,Проміння сонячне так лагідно лоскоче,Та не спішить прощатися зима,І килими свої згортає неохоче… Ще розсипає часом білий снігІ дістає з своїх торбинок намистинки,А Лютий місяць, ставши на поріг,Скрізь кришталеві розпорошує сніжинки. Та вже не лютий зовсім морозець,Хоча ще інколи добряче розсердиться.Давно весна із квіточок вінецьПереплела собі Читать дальше…

А там під снігом

Галина Пiгут А там під снігом вже прокинулась весна,Проміння сонячне красуню розбудило.Ще так несміло посміхалася вона,Та вже любов свою по світові розлила. Взяла до рук собі чарівний гребінець,Сріблясті коси поміж снігу розпустила,Співав тихесенько у полі вітерець,Зима сльозу свою холодну опустила. І потекла вона струмочком гомінким,Дзвінка мелодія крапеллю залунала,Усі прикраси тихо Читать дальше…

Як хочеться зануритись в весну

Галина Пiгут Як хочеться зануритись в весну,У срібне загорнутися проміння,Щоб розбудилось все зі свого сну,А із небес зійшло благословіння. Аби з-під снігу перші пелюсткиСором’язливо сонечку всміхнулись,Пухнасті розпустилися бруньки,І в цю красу весняну зодягнулись. Як хочеться зануритись в весну,Полинути в долину білих квітів,І в крапельках сріблястого дощуВесняну першу райдугу зустріти. Щоби Читать дальше…

Горобинна тиха нічка, горобинна

Валентина Ланевич Горобинна тиха нічка, горобинна,Темну шаль накинула навкруг.Прихилилась до кута в снігу калина,В сон закутавсь дім, як в дивний пруг. Присмирніла в дрімоті тонка тополя,Сліпо блимав на стовпі ліхтар.Налетів враз десь з-за міста вітер, з поля,Розгулявся й шугонув до хмар. І посипались пухнастії сніжинки,І вкривали землю без мети.Час робив Читать дальше…

Іще один день збігає

Валентина Ланевич На сусідському балконі зайчик — відблиск сонця,Іще один день збігає, зібганий в осоння.Одинокая ялина закуталась снігом,У тріскучії морози стане він їй другом. Обігріє ув обіймах, з вітром на сполуку,Шепотітимуть затято: » Не впускай розлуку.»Завмиратиме сердешна, сон впаде на гілля,Нічка темная накриє краєвид-довкілля. Постукає в кожні двері, підіпре одвірок,Сполохає Читать дальше…

Сонечко щедро пригріло

Леся Гринців Сонечко щедро пригріло,Й землю, що спить розбудило.Під сніжною ковдрою все міцно спало,Проміння ласкаво його зігрівало.Весноньку теж розбудило,Ніжним теплом огорнуло.Очі блакитні відкрила весна,До сонця всім тілом тягнулась,Вже відпочила, вставати пора,Лютому мило всміхнулась,Сукню красиву вдягнула.Треба до Березня все підганятиКилим на землю із трав посплітати.Квіти весняні по нім розкидати,Мусить весна людям Читать дальше…

Зима вишивала кохання на щастя

Свiтлана Пирогова Засніжене місто — зими вишивання, Нитками біленькими на полотні. І сонця проміння в природному жанрі Так мило всміхнулось тобі і мені. Засніжене місто, і вишивка сріблом Сліпучо блищить на вчорашнім снігу. Без тебе не можу, й тобі я потрібна, Тепло відчуваю, любові жагу. Засніжене місто у гладі білястій, Читать дальше…

Авторизация
*
*
Регистрация
*
*
*
Генерация пароля