Светлана Пирогова, Автор в СLM

Зима вишивала кохання на щастя

Свiтлана Пирогова Засніжене місто — зими вишивання, Нитками біленькими на полотні. І сонця проміння в природному жанрі Так мило всміхнулось тобі і мені. Засніжене місто, і вишивка сріблом Сліпучо блищить на вчорашнім снігу. Без тебе не можу, й тобі я потрібна, Тепло відчуваю, любові жагу. Засніжене місто у гладі білястій, Читать дальше…

Мінливість

Свiтлана Пирогова Роздав свої картки візитні лютий:На двадцять вісім днів безмежжя драйв.Полинули в його мінливість люди, Бо у піжмурки з ними вправно гравсь. То припече — бурульки слізно плачуть,То холодом проймає до кісток.А то поводиться, як справжній мачо:Будує льодяний в зірках місток. О лютий-місяць, не криви душею.Весняний лазер швидко прибереТвою Читать дальше…

Лютневий ранок

Свiтлана Пирогова Лютневий ранок і пахуча кава Із присмаком кориці і весни. Струмочком ллється спілкування жваве, Стрибає сонце зайцем на стіні. І щастям заціловані обличчя, Зими краса, сплетіння теплих вій. Слова любові, ніби хіт музичний, Проникливі, сердечні і живі. І лютий, попри назву, добрий. Експресія бажань — і тане сніг. Читать дальше…

На відстані

Свiтлана Пирогова Сніжинки, ніби піктограми в інтерфейсі, Летять і припадають до землі. А ми з тобою, мабуть, в міжпланетнім рейсі, На відстані блукаємо в імлі. Замети снігу і шалена даль між нами, Поглинула безодня всі слова. Покрила вмить зима серця холодним крамом. Невже тепер вона одна права? Хоча повітря зараз Читать дальше…

Неповторна мить

Свiтлана Пирогова Біла пудра сипалась з небес на землю, Притрусила вії сосен і ялин. І мороз додав блискучих стразів зерна У білясто-сніжне покривало-твин. Сплять під снігом втомлені, пожухлі трави. Свіжість у повітрі — свіжість почуттів. Обіймає кашеміром день ласкаво, Бо любові янгол прилетів зі снів. Сонце зазирає крізь завіси сніжні, Читать дальше…

Зима цілує срібним дивом

Светлана Пирогова Летять сніжинки із небесної перкалі,Граційно сріблом мерехтять у танці,І зірочками падають в оригіналі,Святковий настрій піднімають вранці. І крихітки, і велетні пухнасті снігу,Як пледом м’яко покривають землю.Виразна симетрія діедральна збігу.Їх так багато, що «гати, хоч греблю». Зима цілує дивом срібним ранок білий.Милуємось тендітністю іскринок,А на снігу блищить сердечко сніжне Читать дальше…

Авторизация
*
*
Генерация пароля