'Выпуск №2 (2023)
ДОТИК ПРИРОДИ
Природи дотик відчуваю
Усюди, де не гляну оком.
Лікує душу він, я знаю,
Її торкнеться ненароком
Природи дотик відчуваю
Усюди, де не гляну оком.
Лікує душу він, я знаю,
Її торкнеться ненароком
Цвіте бузок біля вікна,
Духм‘яні запахи дарує.
Милує очі нам весна,
Собою знову всіх чарує.
Місячне сяйво у небі,
Тьохка в саду соловей…
Сад у чарівній оздобі
Зоряних, ясних ночей.
Небо блакитне, бездонне,
Квітами пахне в саду,
Погляд в безкрайності тоне,
Начеб-то десь я в раю!
Небо весняне пахне Свіжістю і травою… Серце в захопленні тьохне – Як же в нас гарно весною! В повітрі п‘янкі аромати Душу від смутку лікують. Ліки ті буду вдихати, Знаю- вони зачарують. Колір яскравий тюльпанів, Барвінку в степу, воронців, Алеї в свічадах каштанів, Птахів голосистий спів – Всі ці весняні Читать дальше…
Таким чарівним є наш світ-
Квітучий і п‘янкий!
Бентежить душу первоцвіт,
Пташиний легіт гомінкий,
Христос Воскрес! Воістину воскрес!-
Лунає нині звідусюди.
Церковні звони линуть до небес,
Велике свято відзначають люди.
Багато мудрості у віршах
Читач уважний віднайде.
Невже поету сам Всевишній
Мудрі слова в рими кладе?
Вона зіп‘ялася навшпиньки,
Щоб глянути в кохані очі.
Достатньо було навіть хвильки,
Тремтіли дрібно плечі дівочі,
Любовь с поэзией обручены,
Если сердца «больны» стихами,
Когда от них слегка пьяны,
А Муза накрывает, как волнами.