Любовь Кочкина

Осінь чарівна, вродлива,
Сонячна і золота
Інколи трохи грайлива,
Наче веселка ясна.

Гарна ще осінь, привітна,
А незабаром зима…
Розкошів повна і світла,
Мабуть, мій сум- то дарма.

Осінь- пані вередлива,
А характер той ще має!
То весела і грайлива,
То дощем землю вмиває.

Не знаєм, що буде за рогом,
Чого нам чекати в житті
І скільки відпущено Богом?
Спливають роки золоті…

Рокам не буде вороття
І час назад не повернеш.
У нас одне лиш є життя,
Радій тому, що ти живеш.

Життя неначе водоспад,
Свої у нього є пороги.
Не повернеш його назад —
Лише вперед ведуть дороги.

Ті сорок років, що ми разом,
Пробігли, наче одна мить.
Переоцінюєм все з часом,
Який летить, летить, летить…