littercon
Читателей на странице:
Дорогие творческие друзья,
приглашаем принять участие в марафоне креативной поэзии “Созерцаю, вдохновляюсь и творю”. Под впечатлением фото, Вы должны ответить на вопросы в стихотворной форме и креативно добавить свои поэтические фантазии. Будет определен один победитель, которому дается право во 2 туре предоставить свой фотоснимок или изображение, под которым он пишет своё видение в форме стиха, к своему изображению. И затем снова определяется победитель с его креативным предложением. И так 4 этапа. После 4-х этапов будет определены 4 победители в номинации “Креативная Поэзия” и награждены творческими знаками.
Итак Первый этап конкурса под названием “Чем пахнет весеннее небо” с 19 апреля по 1 мая 2023. Продолжите поэтические ноты, впечатляясь увиденным и предоставьте волю своей поэтической фантазии, количество строк поэзии не ограничено.
Чем пахнет весеннее небо?
Бордовым соцветием тюльпанов?
Чем воздух весенний целебен?
Что восхищает в цветении каштанов?
Что слышится в нежном пении птиц?
Что шепчет любезно облако солнцу?
Что вдохновляет нас без границ?
И как же все таки весною сердце бьется…?
Пусть весеннее вдохновение рождает самые искренние и тёплые ноты Вашего поэтического сердца! Любви и креативности творческой мелодии души Вам, дорогие творческие друзья!
С творческой cозвучностью и поддержкой,
© littercon
Милая Каролин, большое спасибо за чудесные, талантливые стихи и замечательные вопросы!
Благодарю Редакционную Коллегию журнала за новый увлекательный конкурс!
Всем желаю новых творческих идей, успехов, победы и неиссякаемого вдохновения!
Досить цікавий конкурс. Дякую за непересічні ідеї і запрошення взяти участь у приголомшених пробах творчості. Бажаю кожному тієї незрівнянної харизми, особливого смаку і крутезного драйву на теренах поетизування. Щасти!
Чим пахне весняне це небо?
Солодкого цвіту жага.
Цілющої хвилі плацента,
Закріплений трав аромат.
У маєві світ зелен-листу,
Ще пуп’янків, бруньок і бджіл.
Як сонечко вранці заблисне,
Вітати коханих біжім.
Отарою білих овечок
Здаються плавучі хмарки.
Їх зорі плекають над вечір,
Цілують в обидві щоки.
Збігають додолу тумани,
У синяві ріднуть і снуть.
Коханням весняним запахли
І нам уже є не до сну.
Забарвлені в охру проміння
Розрізують навпіл блакить.
Вдихаєш на повну повітря,
У грудях легенько болить.
А трішки бентежить п’янкучо
Роздолля квітуче з під ніг.
У хвилях завивистих кучер
До пристрасті ніччю п’янить.
Дівочою свіжістю віє,
Натхнення збирати росу.
Краплинки сріблясті на віях,
Як з квітки побачив красу.
А небо запахло цукерно,
Неначе б то хліб запашний.
Запитуєш пахне чим небо?
Чим ближче кому до душі.
Каждый конкурс по-своему необычен и этим особенно привлекатлен. Благодарю редацию и Каролин за интересую идею. Всем желаю удачи в творчестве
Небо цвета незабудки
Пахнет талою водой,
Облаков летят скорлупки,
Гонит ветер озорной.
Разноцветие тюльпанов,
Тонко-нежный аромат,
В нем загадочность туманов.
Дерзкой страсти водопад.
Воздух, словно медовуха,
Сладкой патокой дразнит,
Укрепляет бодрость духа
И от грусти исцелит.
Фонари стоят, как цапли,
Гудит радостно пчела,
На цветах дождинок капли,
Лужи, словно зеркала.
Расцвела невестой вишня,
Ждет застенчиво каштан,
Свечи он зажжет неслышно,
Цвет его, как талисман.
Птицы весело щебечут,
Слышен шепот облаков,
Что-то солнцу они шепчут,
Может строчки из стихов?
Нам весной порой не спится,
Будоражит сердце кровь,
Презирая все границы,
Прилетает к нам любовь.
Небо цвета незабудки
Пахнет талою водой,
Как прекрасны все минутки,
Что подарены весной.
ииии
Аромат весеннего неба
Аромат весеннего неба
Кружит голову и дурманит.
Он похож на запах рассвета.
Я к нему прикасаюсь губами.
Льётся сотней полей тюльпанов,
Наполняет воздух весною.
Словно струи жемчужных фонтанов
Расцвели каштаны с зарёю.
Трели птиц с утра не смолкают;
В звонком хоре все песни мира.
Вторя птицам звенят трамваи.
И поёт им в такт моя лира.
Величаво и плавно в небе
Облака плывут отражаясь
В водной глади, как в нежной неге,
Вдохновением нам являясь.
27.04.2023
Улыбкой солнечного света
Обнимет небо аромат,
Медовой сладостью рассвета,
Где трели первые звучат.
Лучи весельем хулиганским
Замельтешили тут и там
И пузырящимся шампанским,
Смеясь, кружили к небесам.
Аккорды нежные звучали
Хрустально- радужных цветов,
Тюльпаны красным опьяняли
И увлекали в негу снов.
Парфюм весеннего букета
Разбавят белые цветы,
Миндаль — жемчужная невеста,
Волшебной, царской красоты.
Чаруют роскошью пионы
И манит бархат лепестков,
И королевские бутоны
Обнимут шармом облаков.
Союз цветов с дыханьем неба
Звучанием радости кружит
И вызывает в сердце трепет,
Играя струнами души.
Амбре, оттенки, переливы,
Их нежность фальши лишена
И на душе мгновения живы,
Так пахнет небо для меня.
Дякую за чудовий конкурс. Всім миру добра та весняного настрою!
НАТХНЕННЯ РІДНИМ
Весняне небо мирні аромати
Для всіх людей нужденних роздає.
Красу тюльпанів хоче дарувати –
Усе близьке, розкішне тут, своє…
Повітря навесні таке цілюще!
Цвітуть каштани солодом свічок.
Спів соловейка чути дужче й дужче.
І виліз на осоння їжачок.
Любов до України – в ніжних співах,
Манірна хмарка сонцю жебонить.
Натхнення рідним – чисте та красиве –
Аби лишень із миром. Без війни…
ВЕСНЯНІ ЧАРИ
Небо весняне пахне
Свіжістю і травою…
Серце в захопленні тьохне –
Як же в нас гарно весною!
В повітрі п‘янкі аромати
Душу від смутку лікують.
Ліки ті буду вдихати,
Знаю- вони зачарують.
Колір яскравий тюльпанів,
Барвінку в степу, воронців,
Алеї в свічадах каштанів,
Птахів голосистий спів –
Всі ці весняні чари
Вперто в полон беруть.
Легенькі пухнасті хмари
Дощик на землю шлють.
Вмиються трави росою,
Зазеленіють ще більш…
Як же красиво весною!
Їй я присвячую вірш.
ЧИМ ПАХНЕ НЕБО
Небо блакитне, бездонне,
Квітами пахне в саду,
Погляд в безкрайності тоне,
Начеб-то десь я в раю!
Гарно в саду весною!
Запах терпкий п‘янить…
В пам‘яті лишу з собою
Весняну чарівну цю мить.
Квіти красиві, яскраві
Буйно розквітли в саду,
В сонця вечірній заграві
Садом квітуючим йду.
Садом, в якому любили
Всі милуватись весною,
Дбали про нього, ростили –
Нехай не обпалить війною!
Небо таке безкрайнє!
Тішитись хочу весною…
Усе тут таке життєдайне!
Шкода, що так пахне війною.
Тепер над квітуючим садом
Гудуть не хрущі – літаки.
Буває багато їх разом,
В небі неначе круки…
ЧИМ ПАХНЕ НЕБО ГОЛУБЕ
Чим пахне небо голубе? –
Усім, що западає в серце.
Отим, що радує тебе,
На тему цю, багато версій.
Тепленьким дощиком грибним,
Травою скошеною ранком,
Всім різнотрав‘ям степовим
І теплим вранішнім світанком.
Парним у чашці молоком,
Домашнім хлібом білим з печі,
Ріднесеньким мені селом,
Що пахне метіолою надвечір.
А ще суницею і кріпом,
Білим наливом у саду,
Бездонне небо пахне літом
І гіркуватим полину…