Читателей на странице:
Вже більш не буде так як було –
Війна змінила усіх нас,
В серця нам холодом війнула,
Бо гинуть люди повсякчас.
І ми, обпалені війною,
Не помічаємо краси.
Вкриває осінь вже охрою
Іще не спалені ліси.
От тільки погляд це не тішить,
Немає радості в очах.
Таки війна свій слід залишить…
Тріпоче серце, наче птах.
До всього люди все ж звикають:
І до смертей, і до війни.
З домівок геть кудись тікають,
Аби спокійні бачить сни,
Аби красу знов помічати,
Забути все, як страшний сон
І про війну більше не знати,
Не відчувати аж до скон.
Вже більш не буде так як бУло,
Ми стали інші, не такі.
Нас наче струмом всіх торкнуло,
Сильніші стали, шкарубкі.