Осіннє

Зоя Мищук

Читателей на странице:


Вже пожовкло листя.
В небі ніжна просинь.
І в перлах-намисті
Вербичкини коси.

Клен стоїть в багрянім
І шепоче листям
До верби-красуні,
Щоб за нього вийшла.

Верба посміхнулась
І в отвіт шепоче,
Вітер приглянувсь їй.
З ним побратись хоче.

Не знала вербичка,
Вітер любить волю.
І вже залицяється
До берізки в полі.

Зоя Міщук

© Зоя Мищук


0 0 votes
Поставьте оценку
Подписаться
Уведомление о
guest

0 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments