Читателей на странице:
Вруняться переливами осені барви,
У відблиску вечора сховані чари,
Діамантами роси упали на трави,
Загравши мільярдами бликів в муравах.
Метаморфози фіранки відкрили,
Місяць в чалмі вже летить, мов на крилах,
Сузір’ями зір устеляє дорогу,
Десь тулиться вітер уже до порогу.
Осіннім листям устелені вулиці,
У світлі ліхтарів – цілунки й зустрічі,
І вальс Шопена, і нічні хороводи
Кружляли у обіймах прохолоди.
Осика стояла в багряному листі,
Калина всміхалась в червонім намисті,
Десь втіхи просили осінні сади,
Ведмедиця в небі лишила сліди.
Ця ніч міріадово зоряна й тиха,
Для серця мого остання це втіха,
Легка прохолода, тепла вже нема,
За обрієм десь заховалась зима.
Світлина з мережі Інтернет