Читателей на странице:
Ти янгол мій, який іде праворуч.
Пильнуєш спокій серця звідусіль.
Говориш тихо з глибини любов’ю,
Як щастя зоряного ти носій.
Відбитками долоні у долоню
Не полишаєш порятунку спроб.
Щоб порадіти мить собі дозволю,
А душу відмикає в нас любов.
Рожевому світанку б вгомонитись,
Що з ночі наполегливо бринить.
Наблизився легенько на хмаринці.
Безмежною хвилююча стань мить.
Утіш блакитним подувом серпанку,
Від подиху ожий прозорих крилець.
Бентежність дивовижне не проспати,
Осонням розливаючим відкрийся.