littercon

Читателей на странице:


Молюсь за мир и плачу за народ,
За тех, кто просто в мире хочет жить,
Господь, освободи от тьмы, невзгод,
Дни жизни дай нам сохранить…

Приглашаем всех Премиум-авторов присоединиться к молитве добра и мира и принять участие в конкурсе «Молитва за мир» c 9 по 28 марта 2022 г.

Условия участия в конкурсе:

  1. Тема конкурса: Молитва за мир
  2. Оставить отзыв в прозе под видео на YouTube канале и под этой статьей;
  3. После публикации отзыва, оставить второй комментарий в форме Вашего стиха, видео или аудио стиха, прозы согласно тематики;
  4. Разместить конкурсное произведение по трём пунктам: 

По итогам конкурса будут определены победители, которые награждаются подарочными дипломами LITTERcon.

Приглашаем новых талантов, не авторов журнала принять участие в конкурсе и получить сертификат на размещение произведений в журнале: https://littercon.com/ru/account-2/

Творите, любите и своим творчеством открывайте возможности Миру и добру, взаимопониманию и поддержке!

Пусть Вас никогда не оставляет вера и душевность творения, Ваш свет любящей поэтической души.

С творческой cозвучностью и поддержкой,

© littercon



5 3 votes
Поставьте оценку
Подписаться
Уведомление о
guest
13 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
Валентина Пошкурлат
Премиум-автор
3 месяцев назад

Дорога Каролін, сердечно дякую за щиру молитву за мир, який так потрібен нашій рідній неньці Україні і всім народам на землі! Сьогодні, у важкий для нас час, у час війни проти нашої країни, ми, як ніколи, усвідомлюємо ціну миру! Пошли, Боженько, мир нашій рідній Україноньці!

Марина Зозуля
Премиум-автор
3 месяцев назад

Щиро вдячна за проникливі слова, пані Каролін, Вам і всім людям, які засуджують кровопролиття та безжальну війну. Україна завжди була за мир і зараз наші діти мають право на світле дитинство без війни та насильства, Україна разом з усім світом відстоює право на власне майбутнє. І ми, матері, закликаємо зупинити безчинства та смерті на українській землі. Україні — миру!

Марина Зозуля
Премиум-автор
3 месяцев назад

МОЛИТВА МАТЕРІ

Безсонними ночами… безкровними губами
Молюсь за Україну… щоб не зазнала втрат…
Щоб небо не кишіло круками-літаками,
Щоб не стріляв загарбник… не діяв яко тать.

Щоб усміхнулось небо… засяяло весною.
Щоб скрес мороз із серця, і миру світ досяг.
Я вірю: кожна мати повторює за мною:
«Ми просимо всі миру! Скінчиться хай цей жах!»

В нелюдській чорній пащі війни зникають діти,
Полито землю кров’ю на кожнім рубежі…
І молить кожна мати страхіття зупинити,
Подумайте: ми – вдома, а ви для нас чужі…

О Боже, прошу зглянься: не полишай з бідою…
Спини сліпу жорстокість невблаганну оту.
Хай кожна мати в світі повторює за мною:
«Всемилостивий Отче! Майбутнє порятуй!»

clipboard_image_aef4bae5.jpg
Марина Зозуля
Премиум-автор
3 месяцев назад

Третій тиждень без сну

Зупиніть цю війну!
Смерті й горя людського вам мало?
Третій тиждень без сну
Дітки злякані мерзнуть в підвалах.

Так чекали весну,
На добробут плекали надію.
Зупиніть цю війну!
Серце в тузі не б’ється – німіє…

Знов гудуть літаки,
Розкидають смертельні набої,
Ніч і холод такий…
Україно, що роблять з тобою?

І ніяк не збагну:
Чим ми так і кому завинили?
Третій тиждень без сну –
Зупини цю війну, Боже милий!

ID: 942236
автор: Білоозерянська Чайка

миру.png
Марина Зозуля
Премиум-автор
3 месяцев назад

О БОЖЕ, ХАЙ НА МИР ЙДЕ, НА ТЕПЛО…

О Боже, хай на мир йде, на тепло,
В людей стомились і душа, і тіло,
Не цінували щастя, що було –
Лише тепер ми, грішні, зрозуміли,

Який нам дорогий наш рідний край,
І тиха стежка, за село повита,
О Господи, всі просять – миру дай…
Землі, яка завжди ростила жито.

Щоб ластівка під стріху – на добро,
Майбутнє – днем новим благословиться,
Не танк по полю щоб… а хлібороб,
Не з кулями земля щоб… а в пшениці…

Обрати дай одну із тих стежин,
Що буде без жорстоких та лукавих..
О Боже, Україну збережи –
Скінчи війну безжальну цю, криваву!

Валентина Пошкурлат
Премиум-автор
3 месяцев назад

О Матінко Божа!
Благаю тебе, дай миру моїй Україні!
Хай дітки її не горять у вогні
Й не гинуть в суцільних руїнах.
О Матінко Божа, заступнице, нене!
Не хочу, щоб дітки жили у страху,
Радіють, як завше, хай веснам зеленим,
Сміються нехай досхочу.
Накрий омофором мою Україну,
Як рідну до себе її пригорни,
Не дай ворогам зробити руїну,
Назад тих убивць поверни.
Заступнице, Матінко Божа, молю!
Сьогодні рятуй Україну,
Бо крила обпалить вогонь журавлю,
Не дасть повернутись в країну.
О Матінко Божа, благаю тебе!
Дай поміч моїй Україні!
Провідна зоря хай на небі зійде
До МИРУ, до МИРУ, до МИРУ!
 

275752226_487317869651220_2358976484009895266_n.jpg
Алексей Петруня
Премиум-автор
3 месяцев назад

НЕ ВБИВАЙТЕ ДІТЕЙ!

Я торкаюся ручки дитячої.
Ні, не вбита вона. Тільки спить.
Чую шепіт гарячий, тремтячий
Очі я закриваю на мить.

Чую голос, що рветься на волю.
Він над Бабиним яром пливе.
Там відгомони відчаю, болю.
Попіл стукає в серце моє.

«На руках свою ляльку тримала,
Як сестра вона поруч моя.
Я до себе її притискала,
Разом слухали трель солов’я.

Те, що буде зі мною, не знала.
Ти пробач, що взяла я тебе.
Ляльку стільки разів рятувала.
Так врятуй же сьогодні мене.
.
Не змогла врятувати. Я вбита.
Нас вони поливали свинцем
Моє серце металом пробито.
Шлях завершився рано кінцем.

І під постріли якось здалося,
Що з’явилась у ляльки сльоза.
Раптом тиша і безголосся…
Чорний день нас навік пов’язав.

Ваші кроки сьогодні над нами,
Над дітьми, що пішли в нікуди.
Нас немає. А все-таки з вами.
Залишаються наші думки

Я прошу генерала, зброяра
Я благаю дорослих людей,
Не потрібно вам нового Яру
Не вбивайте, будь ласка, дітей!»

Алексей Петруня
Премиум-автор
3 месяцев назад

Хтось не дожив і до років твоїх.

Здається, ти життя своє омиєш
Сльозами і тугою через сміх.
Ти зупинись, подумай і відкриєш:
Хтось не дожив і до років твоїх.

Сьогодні, коли всюди люди гинуть
Від бомб та куль ворожих та лихих,
Нехай на тебе думки хлинуть:
Хтось не дожив і до років твоїх.

У них був теж свій світ пустельний
Квиток на одного, а не на всіх.
Життя по суті — трюк смертельний.
Ось не дожив він до років твоїх.

Пішли за ними їх любов і дружба.
І кожний поцілунок, кожний гріх
Але ж комусь було потрібно,
Щоб були ті, хто до років твоїх.

Вони пішли — раніше хто, пізніше
За хмари, за віддалений поріг.
І кожній – Всесвіт, навіть більше.
А ти дожити до років своїх зумів.

За себе та за інших ти старайся,
Знайди в себе резерви на прорив.
Корисним людям бути намагайся.
Подякуй, що до цих років ти жив.

Leon Clerk
Премиум-автор
3 месяцев назад

Боже, не дай відступити від Тебе! Захисти Україну від кровожадних убивць дітей і беззахисних мирних людей. То не «войнушки» грати політиканам, але неповага до гідності людини. Ганьба росіянам, які продають за шмат ковбаси душу, підписують акт буцім операції миротворчого характеру. Жодна ракета не впала на РФ чи Білорусь, тільки ницість людського серця спроможна цитувати Біблію і йти вбивати за все хороше.
Зникає людяне і гарне,
а совість гине вже давно.
Серця забились у литаври,
розлите в попелі вино.
Летіли не птахи крилаті,
а подарунки від братів.
Хіба була одна в них мати,
та жили мов зведенюки.
Роки принижені криваві
у кривді виросли на бій.
Відносини переривали
погорда, жадібність і гнів.
Хіба можливо бути чесним
і воювати в час як піст?
Йти нападом у ході хреснім,
ховати зброю попід міст.
Але правдиві незнищенні,
від найманців покласти край.
Розбиті глеки, що нащербли,
зачерствів давній коровай.
Ті не молились справді Богу,
лише базіка осоружно.
Жаліли начебто небогу,
а вусом навіть не зворушив.
Гнівили Бога в синім небі
у чистім полі з попелищ.
Нещирі, кляті і ганебні.
За них сьогодні помолись.
Якщо прималишся душею,
не віддаси жахам поклін,
пошарпане ясніти небо
спроможне сонячно тоді.
Не проклинання і зневага
зуміє переможно йти.
Честолюбиві і відважні
повернуться живі з війни.
Випробування це на віру,
чи непохитні у смертельний час.
Тож у добро коли ми вірим,
зненацька ворог як напав.
Лукавому не дати душу
заради вигоди і благ.
Любові заповідь порушив,
чужого щастя вкрасть забаг.
Назріла майбуття подія,
для волі май останній шанс.
У Господі одна надія,
бо від загибелі Він спас.
За нами правда й Україна,
у серці прагнення і Бог.
За кожну Ти кровинку
поклав життям святу любов.
Ми віримо у перемогу,
довіру дав Ісус Христос.
Любити ворогів промовив,
не дати кривдити когось.
Один Заступник наш на небі,
Єдина Мати на землі.
Даси цей мир усій малечі.
Покаятись тепер звели.
Не буде влади в супостата,
знущатись більше не дозволь.
Від поневолення повстати
Твоя поможе нам любов.
Благає Мати миру в Сина:
Врятуй, спаси і сохрани!
Адже все буде Україна!
Під небесами цвіт весни.

© Leon Clerk

FB_IMG_1647804578259.jpg
Татьяна Лев
Премиум-автор
3 месяцев назад

Разорвано самое сердцу родное,
Разбито, убито, омыто слезами…
Бессилие давит гранитной плитою…
И крик изнутри:
-Мої рідні! Я з вами!

А голос из трубки:
-Ми ніч цю в підвалі
Сиділи із дітьми, бо знову ракети…
Де дім твій, там вранці ми мітки знімали
З асфальту…
Безумие…
Господи! Где ты?!!!

Бессилие страшною чёрною силой
По нервам… по душам родным… сапогами…
И все хотят неба,
І всі хочуть миру… … …
Простите, родные…Тримайтесь… Я з вами… … … … …

Людмила Рубина
Премиум-автор
3 месяцев назад

Молитва о мире

Читая молитву о мире,
Сначала взгляни в свою душу.
Где ненависть жгучая в силе,
Там мир будет болью разрушен.

Не спорю и не осуждаю.
Доказывать тоже не стану.
Что Богом дано, принимаю.
Лечу свою рваную рану.

Война! Может быть, это данность
Того, что мы не понимали?
Не просьбу несу, благодарность
За то, что мы живы остались.

Молитву о мире читая,
Очисти души своей чувства.
Когда душа чёрная, злая,
Тогда будут снова безумства.

Петь Славу начни не гордыне,
А Богу Всевышнему Славу.
Быть может, тогда в Украине
Мир добрый наступит по праву.

Господь, подари людям разум.
Наставь на путь истины, веры.
Пусть ненависть, злоба во фразах,
Угаснут, как пепел от скверны.

Молю Тебя, Господи, слёзно
Утешь наши скорбные души.
Быть может, ещё нам не поздно
Вражду и жестокость разрушить?

Молю Тебя, Господи, внемли,
Согрей все сердца всех народов.
Пусть будет в пути меньше терний
Под чистым Твоим небосводом.

Молю Тебя, Боже Всевышний,
О мире для нашей планеты.
Пусть каждый любовью лишь дышит,
Твои исполняя заветы.

24.03.2022

Людмила Рубина
Премиум-автор
3 месяцев назад

Дорогая Каролин, много раз переслушивала Ваши стихи! Мудрые, одухотворённые, проникновенные строки. Глубокие, эмоциональные и духовные. Искренне, с открытой душой благодарю Вас. Читаю Вашу Молитву за мир…

Надежда Янкович
Премиум-автор
3 месяцев назад

Холодный ветер с привкусом кровИ
Гуляет по обугленными руинам,
Нет смеха больше, радости, увы,
Лишь море слёз на пиршестве зверином.

В горящем небе плачут небеса,
А люди словно звери обезумев,
Не видят слёз, не слышат голоса,
Спешат приказ исполнить без раздумий.

Туманит разум замысел господ,
Да лозунги отравлено-красивые,
Без боли направляют свой народ,
Навязывая ценности фальшивые.

Но видно Богу слёзы матерей,
И боль, что не унять уже с годами,
И зверства, не щадящие детей,
И землю в лужах крови под ногами.

О Боже помоги открыть глаза
Глупцам, погрязшим в крови и безумии,
На небе вновь рассеется гроза,
Напомнив о людском благоразумии.

Дай сил и веры горе пережить
Всем людям, в диком страхе и бессилии,
И помоги войну остановить,
Унять в сердцах жестокость и насилие.

Об этом не забудут, не простят,
История напомнит поколениям,
И имена причастных заклеймят,
И не познать им Божьего прощения.

13
0
Would love your thoughts, please comment.x
()
x