Донечка

Наталия Гладкова

Читателей на странице:

Маленька донечко моя,
Всміхаєшся, як сонечко.
І кожна усмішка твоя –
Промінчик у віконечку.

Ось фото – ти із дідусем
Смієшся на два зубики.
А це уже із татусем
Сидиш, складаєш кубики.

З бабусею помалу йдеш,
Вчепившись в руку накріпко.
О, як же швидко ти ростеш,
Ось тут вже бавиш братика.

На цій світлині — випускний,
Ти у вбранні святковому…
…Вже чоловік твій молодий
Схилив до тебе голову.

З маленьким сином на руках
Ти знову сяєш сонечком,
І називаєш малюка
«Промінчик у віконечку».

Доросла, що не говори,
Не бігаєш зі стразами,
І без підборів чобітки
Собі купляєш на зиму.

Пекти навчилась пироги
І не збирати посуду,
Малому прати пелюшки,
Йти, не злякавшись осуду.

Вже розумієш – кожен з нас
Буває, помиляється…
І що коханим ( і не раз!)
Багато що прощається…

Із плином швидкого часу
Ми краще розуміємось,
На гарну долю малюку
З тобою вдвох надіємось.