littercon

Читателей на странице:



Дорогие авторы, приглашаем принять участие в III заключительном туре LITTERclassique украинской литературы, который посвящён творчеству украинской поэтессы и писательницы Лины Костенко, которой исполнилось в марте 91 год.

III тур конкурса назван фразой из стиха «А мы живые и спешить нам надо, оставить что-то, сделать по себе», который пройдёт с 31 марта по 25 апреля 2021 г. III тур LITTERclassique проводится в один этап и по результатам будет определён главный лауреат, который будет награждён подарочной книгой классической украинской литературы и лауреаты II и III степени – дипломами и призовым фондом.

Наибольшую популярность в современной украинской поэзии имеет творчество Лины Костенко. С ее стихами знакомятся уже на школьной скамье, т.к. они включены для изучения в школьную программу. Лина Костенко одна из первых и наиболее знаменитых поэтов, выступивших за свободу и справедливость в 60-е годы.

Лина Костенко родилась 19 марта 1930 г. в г. Ржищев. Родители относились к интеллигенции, работали педагогами. Когда девочке исполнилось 7 месяцев, ее семья подверглась репрессии. Отца арестовали. Девочка имела крайне боевой и свободолюбивый характер. Уже в 5 лет она требовала предоставить ей свободное пространство. В 1936 г. вместе с мамой Лина переехала в Киев, где пошла в общеобразовательную школу № 123. Семья поселилась на Трухановом острове, расположенном на Днепре. Во время войны он был сожжен вместе с населением.

Становление личности Лины Костенко выпало на военные годы, которые сформировали принципиальность и неприступность в характере поэтессы. В 11 лет, во время ожесточенных боев за Днепр, девочка с семьей сидела в окопе. Вокруг все плакали и причитали, а Лина начала писать свой первый стих. Она написала его на стене веткой. Спустя несколько мгновений эта стена была взорвана вместе с текстом. Так появилось выражение, что слова Лины Костенко способны разрушить любые преграды.

Первые напечатанные произведения появились, когда Лине исполнилось 16 лет. После школы она поступила в Киевский Педагогический Университет, но не закончила его. В 1952 г., пройдя большой конкурс, она становится студенткой Института литературы им. Горького в Москве. Закончила его с «красным» дипломом в 1956 г. После учебы Лина Костенко стала активно писать и публиковать свои сборники. В 1957 г. вышел «Лучи земли», спустя год «Паруса». Все они сразу получили одобрение критиков и любовь публики. В 1961 г. книга «Путешествия сердца» приобрела еще больший успех. Имя новой поэтессы вошло в один ряд с выдающимися авторами украинской поэзии. Однако вскоре за успехом пришел период забвения. Начиная с 1961 г. Лину стали обвинять в противодействии существующему политическому режиму. Ее перестали печатать. Однако популярность Лины Костенко в поэтических кругах только росла. В ее творениях все больше проявлялась критика существующей власти. В 1965 г. начались аресты, и Лина встала на защиту преследуемой интеллигенции. Она делала это в свойственной ей манере: писала письма, выступала в судебных заседаниях. Ее поведение вызывало восхищение и поддержку со стороны молодежи, хотя подобные чувства являлись наказуемыми в то время.

В 60-е годы Лина Костенко не издавалась, но продолжала писать, а также она активно участвовала в литературных кружках и собраниях. После окончания политических репрессий свет увидели сразу 3 новых сборника стихов. В этот нелегкий период был написан роман «Маруся Чурай», опубликованный в 1979 г. Он стал прорывом, шедевром всего творчества поэтессы. В основе романа лежит история любви украинской девушки и казака, закончившаяся трагедией. Большинство стихов Лины публиковались в Польше и Чехословакии. Выпущенные позднее книги «Над берегами вечной реки» и «Неповторимость» также заняли достойное место в современной поэзии Украины. Помимо стихов Лина Костенко совместно с А. Добровольским принимала участие в написании киносценария для картины «Проверьте свои часы» (1963 г.).

В 1987 г. был закончен сборник детских стихов «Бузиновый царь». В этом же году из-под пера Лины вышла еще одна книга со стихами «Сад нетающих скульптур». Долгое время была членом президиума Союза писателей. Попробовать свои силы в прозе Лина Костенко решилась лишь в 2010 г. Издательство опубликовало ее крупное творение «Записки украинского сумасшедшего», в котором поэтесса обозначила свое мнение к сложившейся мировой ситуации. Многие произведение были переведены на иностранные языки: эстонский, русский, английский, итальянский, немецкий, французский и литовский.

Костенко Лина за свой роман «Маруся Чурай» в 1987г. была удостоена премии им. Шевченко. Она является почетным профессором Киево-Могилянской академии. В 1994 г. получила премию Петрарки международного уровня, а в 2000 г. ей вручили орден Ярослава Мудрого. Кроме того, Лина Костенко в 2002 г. была удостоена чести стать почетным доктором Черновицкого национального университета. 

Сегодня мы представляем её одно из стихотворений «А жизнь идёт и всё без корректур».

А жизнь идет и все без корректур.
Летит наш век, не чувствуя галопа.
В помине нет маркизы Помпадур,
и мы живем уже после потопа.
Не знаю, что же будет после нас,
своей одежде даст природа ладу.
Не устаёт и мчится каждый час.
А мы живые и спешить нам надо.
Оставить что-то, сделать по себе,
Иль ничего, – пройдём ли мы как тени?
Чтоб только видеть неба синь в мольбе,
и эту землю навсегда в цветеньи.
Чтобы леса не вымерли, как тур,
чтобы слова не сякли, словно руды.
А жизнь идёт и всё без корректур,
и как напишешь, так уже и будет.
Не бойся неприятельской строки,
прозрений также, так как всё лекарство.
Не бойся истин, будь они горьки,
потоков  смуты, зная всё коварство.
А бойся чью-то душу ввесть в грехи,
здесь ошибёшься – то не видеть Царство.

Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.
Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш – то уже навіки.

Условия конкурса:

  1. Написать свой отзыв о творчестве Лины Костенко 
  2. Какой стих Лины Костенко воспроизвёл на Вас впечатление ?
  3. Написать стихотворение (от 2 стихов и более на русском или украинском языке) по теме конкурса, разместив под этой статьей и в творческом профиле.

Всем участникам конкурса творческой удачи и оригинального мастерства, согласно условий конкурса. Приобщайтесь к классическому литературному искусству. Творите, любите, даря искренность поэтического сердца.

С творческой любовью,

© littercon




5 5 votes
Поставьте оценку
Подписаться
Уведомление о
guest
21 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
Валентина Пошкурлат
Премиум-автор
5 месяцев назад

Від щирого серця дякую редакційній колегії улюбленого журналу за прекрасну тему конкурсу, за неперевершену нашу Ліну Костенко, творчість якої і її саму обожнюю за ТАЛАНТ,нескорену силу духу, за мужність і мудрість!

Танзиля Амирхан
Премиум-автор
5 месяцев назад

Дорогая Каролин, Уважаемая Редакционная коллегия, от души благодарю за интересный конкурс, который дает нам возможность расширить познания в области литературы. Я с любовью ознакомлюсь с творчеством Лины Костенко, потому что до этого я ее творчество серьезно не изучала.
Желаю вам и всем участникам конкурса вдохновений и успешного творческого процесса!
С уважением, Танзиля Амирхан.

Людмила Рубина
Премиум-автор
5 месяцев назад

Великолепное посвящение творчеству прекрасной украинской поэтессы Лины Костенко. Очень понравилось.
Её философия жизни гармонично отражена в стихах, полных душевности и любви! Всегда интересно читать рассказ о человеке, о поэте, очень созвучным тебе, и понимать — как много в жизни у нас людей общего! В этом посвящении раскрыта яркая, мудрая, творческая личность, которая постоянно занимается самосовершенствованием, дарит тепло своей души всем окружающим и от этого наш мир становится немного лучше.
Желаю Лине Костенко доброго здоровья, творческого долголетия, успехов во всех благих делах.
Спасибо ей за прекрасное творчество!
От всей души благодарю наш любимый журнал LITTERcon за превосходный рассказ о сильной личности и талантливой поэтессе!

Людмила Рубина
Премиум-автор
5 месяцев назад

Особенно на меня произвели большое впечатление два стихотворения Лины Костенко. Привожу их здесь в комментарии…

Не знаю я, увижу Вас, иль нет

Не знаю я, увижу Вас, иль нет.
А может, это, собственно, не важно.
Но где-то вдалеке, что важно мне,
Есть тот, который, как в пустыне жажда.
 
Чужое счастье звать не чту за честь.
Туда б и эхо эха не дошло.
Я думаю о Вас. Я знаю, что Вы есть.
Уже от этого в душе моей светло.

Автор: Лина Костенко

Расскажу я тебе свою тайну

Расскажу я тебе свою тайну,
жжёт догадка, как солнышко снег:
знаю я, в твоём сердце останусь  
на сегодня, на завтра, навек.
Жизнь идёт, нанизав беспечно
сотни фактов, стран и имен —
на сегодня, на завтра, навечно! —
ты останешься в сердце моем.
Как странна теорема. В чём дело?
Не решить мне её никогда.
То всё вместе, а ты — отдельно.
И сегодня, и завтра, всегда.

Автор: Лина Костенко

Тонкие, лиричные, душевные стихи, глубокие и проникновенные. В них открывается истинная красота женской души.
Я благодарна журналу LITTERcon за таких талантливых авторов, которые являются примером для вдохновения и творчества.
Благодарю Редакционную коллегию во главе с Каролин Одас за новый интересный конкурс и мотивацию к творчеству!
Всем желаю успехов, мира, любви, гармонии, вдохновения и радости жизни.

Танзиля Амирхан
Премиум-автор
Ответ  Людмила Рубина
5 месяцев назад

Людмила, стихи чудесные, полны нежных чувств, мне понравились! Людмила, Вы сами перевели или есть где-то на русском языке?
С добрыми пожеланиями, Танзиля.

Людмила Рубина
Премиум-автор
Ответ  Танзиля Амирхан
5 месяцев назад

Танзиля, стихи Лины Костенко на русском языке нашла в интернете. Мне очень понравилось творчество прекрасной поэтессы. Стыдно признаться, но до этого я была с ним не знакома.
С уважением и теплом души, Людмила.

Светлана Камышная-Терещенко
Премиум-автор
5 месяцев назад

Дякую щиро редакційній колегії за пропоновану тему і за кращий вибір української поезії.
Що я можу сказати про творчість Ліни Костенко?..
То є справжня поетеса свого народу. Вона Жінка-Легенда і здається нема рівних її патріотичності і свідомості, навіть в такому поважному віці. Це одна з моїх улюблених українських поетес. Мені імпонує її дух свободи, мені подобається її філософія життя, мені подобається сила волі, та головне: знаряддя її боротьби — це вірші. Поезія чиста, як джерело.

Ліна Костенко.

І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.

Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.

Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено,
Хай буде вік прожито, як належить,
На жаль, від нас нічого не залежить…

А треба жити. Якось треба жити.
Це зветься досвід, витримка і гарт.
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.

Ці рядки Ліни досягли вищої філософії життя, як і вся її поезія. Аплодую стоячи, цій неперевершеній жінці-поетесі.

Палким є слово, і все у такт,
Воно не нове, і в тому знак.
Вірші, як списи, летять вперед,
Нема актриси, не п’ється мед.
Відверта, сильна, і запальна,
Це жінка вільна, різка вона.
І ріже правду в своїх віршах,
Вона не знає, що значить страх.
Рядки віршів збивають з ніг,
Холодні, чисті, вони як сніг.
Любити землю навчає нас,
Її свободу вподобав час.
Глибинна мудрість проймає всіх,
І творчість сильна — не для утіх.
Жінка-легенда є серед нас,
Ліно Костенко, пишу про Вас!

inbound227361916.jpg
Людмила Рубина
Премиум-автор
5 месяцев назад

Пока мы живы, будем жить достойно

Пока мы живы, будем жить достойно.
У каждого свой путь, своя судьба.
Мы ошибаемся порой невольно.
Но всё же правит миром доброта.

Спешите делать добрые поступки,
Не для зачёта галочку творя,
А просто так, отбросив предрассудки,
Чтоб наполнялась миром вся Земля.

Спешите жить сейчас, сию минуту,
На завтра не откладывать дела.
Езжайте прямо по тому маршруту,
Где вы найдёте истину тепла.

Тепла души, любви и пониманья,
Где сможете свободно жить, творить;
Оправданы где будут ожиданья.
Вы будите любимы и любить.

31.03.2021

Танзиля Амирхан
Премиум-автор
Ответ  Людмила Рубина
5 месяцев назад

Людмила, замечательные стихи, я думаю, что эти стихи Ваши?
Всего самого доброго Вам желаю! С уважением, Танзиля.

Людмила Рубина
Премиум-автор
Ответ  Танзиля Амирхан
5 месяцев назад

Танзиля, благодарю Вас. Эти стихи я написала под впечатлением прекрасной поэзии Лины Костенко.
Всего Вам наилучшего! С уважением и теплом души, Людмила.

Leon Clerk
Премиум-автор
5 месяцев назад

Дуже вдячний редколегії за те, що українська поезія, зокрема в іпостасі великої очільниці сучасності Ліни Костенко, буде мати гучний показ милозвучності українського слова. Сила думки і незламний дух поетеси виявляє прагнення до волі і любові рідного краю, ставлення до жінки і матері, Вітчизни, як неньки. Буде дуже цікаво , я впевнений, що виклад своїх поезій для кожного є тим учнівським началом у малій академії слова. Велика подяка для Людмили , котра робить добру справу в залученні до світової спадщини літератури і культури.

Leon Clerk
Премиум-автор
5 месяцев назад

Ліна Костенко найбільш визначна і шанована постать в українській поезії. Її багатющий досвід і внесок сягає вершин майстерності. Я рано читав її твори, зокрема поему-роман «Маруся Чурай», де зображено в поетичній формі дійства минулих століть, красу і побут українського краю, жінку-героїню, авторку багатьох народних пісень, її потурання, звинувачення і визвольні заклики до скинення гніту, жити і любити Батьківщину. Все сповнене глибокою любов’ю до людей і землі.
Багатющий внесок Ліни Костенко в україністику взагалі досить вагомий. Твори колосальні, вірші неперевершені. Широкий спектр обсягу, різні жанри, поетична зрілість. Талант від Бога і велика сила до життя.
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!

Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
і не присни, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву.

Не дай мені заплутатись в дрібницях,
не розміняй на спотички доріг,
бо кості перевернуться в гробницях
гірких і гордих прадідів моїх.

І в них було кохання, як у мене,
і від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена,
та що поробиш,— тільки до воріт.

А там, а там… Жорстокий клекіт бою
і дзвін мечів до третьої весни…
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.

Майстриня влучних зворотів і гарного поетичного милозвуччя. Займає головуюче місце не тільки серед літераторів і письменників, але у серцях мільйонів людей.
Її читають, захоплюються нею. Несуть у маси живуче слово, яке сповнене людяності, краси і любові. Джерело натхнення для багатьох поетів. Пригадую одну поетесу, що була знайома з Костенко, це Ольга Василівна Зоц. Кілька років поспіль перед смертю пані Ольга була моєю порадницею і другом. Вона розповідала, що знала Ліну Василівну особисто.

Напитись голосу твого,
Того закоханого струму,
Тієї радості і суму,
Чаклунства дивного того.
Завмерти, слухати, не дихать,
Зненацька думку перервать.
Тієї паузи безвихідь
Красивим жартом рятувать.
Слова натягувать, як луки,
Щоб вчасно збити на льоту
Нерозшифрованої муки
Невідворотну німоту.
Триматись вільно й незалежно,
Перемовчати: хто кого.
І так беззахисно й безмежно
Чекати голосу твого.

Моїй вдячності немає меж, так як Ліна Костенко дала початок моїй творчості. Ось два мої вірша-присвяти:

Народжена за покликом любові.
Ще змалку рвалась у стрімкий політ.
Як полюбила мову калинову,
У серці зберегла багато літ.
Любов оту явила для народу
У поетичній пісні золотій.
У День народин є така нагода
Подякувати за любов ту Їй.
Вітання скласти щирим рідним словом,
Яке, як матір пестила дитя,
Для нас, щоб прихилити небо сонцем,
Через переболіле все життя.
П’ятнадцять років дисидентства,
Поневірянь, журби і боротьби.
Змогла любові стяг пронести,
Сказати, щоб Вітчизну полюбила.
А ясне сонце світить ще високо,
Нагадує про волю для людей.
Народжена з любові і весною,
До нас, як берегиня мови, йде.
Дзвіночками привітні первоцвіти
Дарують усмішку Її душі.
Вона змогла прекрасне нам відкрити,
Пера доробок знати поспіши.
Найбільша шана стане для людини,
Як перечитувати будуть вірш.
І Україну вчитимось любити,
Освіта та зачислена як виш.
Міцного Вам здоров’я й довголіття,
Щоб довго радували ще серця!
І вільну Україну всю любіте,
Вітає Вас країна нині вся!

Кожні рядки натхненні зі слів Ліни Костенко. Читаючи її, можна запалитись тим духом, черпати духовні сили творчості. Саме таким моментом життя дуже дорожу, люблю і пишаюся, що українська поезія має всі передумови до існування.

«Очима ти сказав мені: люблю,
Душа складала свій тяжкий екзамен…»
Стою обриву наче на краю,
А почуття закохані ті самі.
Коли священною буває ніч,
Переблагальним може стати ранок,
Розбіжимось як десь ми навсебіч,
Але не перестанем ще кохати.
Якщо ми не жаліємо на двох —
Розділимо і радості, і смуток,
Бажання пережити знов любов,
Але ніколи більше не забути.
Як у боях піднесену хоругву,
Непереможну відданість нестимо.
Не проміняємо любов за друга,
Життя своє шалене і нестримне.
Бо я крім тебе більш не полюблю,
Кохати палко знай, не перестану.
«Як тихий дзвін гірського кришталю —
Несказане лишилось несказанним. «

Людмила Рубина
Премиум-автор
Ответ  Leon Clerk
5 месяцев назад

Леон, браво! Великолепный отзыв о творчестве прекрасной, талантливой поэтессы и превосходные Ваши стихи-посвящения женщине-героине, написанные под влиянием её творческого потенциала. Эмоционально, жизненно, прекрасно! От души желаю Вам победы и неиссякаемого творческого вдохновения! Пусть сбываются Ваши заветные мечты!

Танзиля Амирхан
Премиум-автор
5 месяцев назад

Уважаемая Каролин, друзья, Премиум-авторы подскажите пожалуйста, где можно найти стихи Лины Костенко на русском языке? Весь интернет, ЛитРес перерыла, все на украинском. Я не знаю украинского языка, как быть, не понимаю!
С уважением, Танзиля.

Людмила Рубина
Премиум-автор
5 месяцев назад

Спешите делать по себе

Ловите каждый новый миг
Дела вершите все со смыслом.
Тогда, бегущий в даль, родник
Всю жизнь наполнит оптимизмом.

Идя наперекор судьбе,
Стремитесь к цели, не сдавайтесь.
Летите мысленно к звезде,
А в сердце добрым оставайтесь.

Пусть миром правят красота,
Гармония, любовь и разум.
Высокой будет пусть мечта,
А дни в трясине не увязнут.

Спешите делать по себе
То, что дано вам в этой жизни.
Оставьте память на Земле
И правду неуемных мыслей.

03.04.2021

© Людмила Рубина


Танзиля Амирхан
Премиум-автор
Ответ  Людмила Рубина
5 месяцев назад

Людмила, очень правдивые, нужные мысли, прекрасные стихи!
Желаю Вам творческих успехов и побед! С уважением, Танзиля.

Людмила Рубина
Премиум-автор
Ответ  Танзиля Амирхан
5 месяцев назад

Танзиля, огромнейшее вам спасибо. От души рада.
Всех благ Вам и хорошего настроения.
С уважением и теплом души, Людмила.

Маргарита Бордонос
Премиум-автор
5 месяцев назад

Замечательный выбор темы конкурса. Спасибо большое редакции за внимание к творчеству Лины Костенко.Она действительно достойный представитель мировой классической поезии.
Ліна Костенко. Жінка-легенда. Сьогодні ім’я цієї талановитої жінки стало своєрідним символом свободи. Свободи власної думки, свободи вибору, свободи особистості. Вона ніколи не писала на замовлення, не намагалася бути зручною. Її талант велетенських розмірів та мабуть й досі не всі зрозуміли його масштаби. Вона з того покоління, яке  цінувало і розуміло поезію, намагалося силою слова боротися з несправедливістю. Ліна Костенко не лише талановита поетеса, вона яскрава особистість. Мудра жінка, яка колись написала про себе: «Я вибрала долю собі сама, і що зі мною не станеться, — у мене жодних претензій нема до Долі – моєї обраниці». І вона ніколи не зраджувала своїм принципам, не шукала легких шляхів,не намагалася пристосуватися. В ній живе справжній бунтарський дух. Вона незламна, горда, красива.
 Ліна Костенко — одна з моїх найулюбленіших поетес. В її віршах я знаходжу думки співзвучні з моїми думками. Її вірші романтичні та ліричні, іронічні,патріотичні, зрозумілі та легкі до сприйняття. Неможливо розповісти про всю творчість Ліни Костенко. Я обрала два вірша пані Ліни, які мені найбільше подобаються. Це вірш «Між іншим»  та «Все почалось,мабуть майбутнє»
«Між іншим»
Коли я буду навіть сивою,
І життя  моє піде мрякою,
А для тебе буду красивою,
А для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
Ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
То була я дурною і доброю.
Безборонною, несинхронною
Ні з теоріями, ні з практиками.
І боліла в мене іронія
Всіма ліктиками й галактиками.
І не знало міщанське кодло,
Коли я захлиналась лихом,
Що душа між люди виходила
Забинтована білим сміхом.
І в житті, як на полі мінному,
Я просила в цьому сторіччі
Хоч би той магазинний мінімум:
– Люди, будьте взаємно ввічливі! –
І якби на те моя воля,
Написала б я скрізь курсивами
– Так багато на світі горя,
Люди, будьте взаємно красивими!
 Цей вірш, мов заклик до кожного.   Ми живемо у жорстокому світі, люди перестали посміхатися один одному,кожен живе, наче у своїй шкарлупці. Популяризується злоба, ненависть. Ліна Костенко хоче достукатися до людей, хоче, щоб вони зрозуміли сутність життя.
У своїх творах Ліна Костенко міркує над сенсом життя, дає слушні поради молодому поколінню, що важливо цінувати, де знаходити натхнення і в чому знаходити радість кожного дня.
Вже почалось, мабуть, майбутнє».
«Все почалось,мабуть майбутнє
Оце, либонь, вже почалось…
Не забувайте незабутнє,
воно вже інеєм взялось!
І не знецінюйте коштовне,
не загубіться у юрбі.
Не проміняйте неповторне
на сто ерзаців у собі!
Минають фронди і жіронди,
минає славне і гучне.
Шукайте посмішку Джоконди,
вона ніколи не мине.
Любіть травинку, і тваринку,
і сонце завтрашнього дня,
вечірню в попелі жаринку,
шляхетну інохідь коня.
Згадайте в поспіху вагона,
в невідворотності зникань,
як рафаелівська Мадонна
у вічі дивиться вікам!
В епоху спорту і синтетики
людей велика ряснота.
Нехай тендітні пальці етики
торкнуть вам серце і вуста.

Валентина Пошкурлат
Премиум-автор
5 месяцев назад

Моя і ваша Ліна Костенко

Я не просто люблю поезію Ліни Костенко, я нею дихаю, я нею «молюся», я нею живу, я нею насолоджуюся, і несу її до людей при першій нагоді. Адже Ліна Василівна – моя улюблена поетеса. Її творчість – це історія України, її культура, інтелект, безкомпромісність, таїна людського буття. Її вірші захоплюють та примушують зупинитися, замислитися, знаходять відгук у серці й назавжди залишаються в душі. Поет Борис Олійник так охарактеризував творчість Ліни Костенко: «Ми – змінні величини, вона постійна. Це щастя, що в Україні є така поетеса – безмежно талановита, світового рівня, якій підвладні всі стилі, всі жанри, всі форми». І як тут не погодитися з паном Борисом. Можна лишень додати, що творчість Ліни Костенко вражає своєю дивовижною щирістю і правдивістю, надзвичайним відчуттям свободи й волелюбності, у ній немає фальші, вона кришталево чиста й не заплямована різного роду штампами, вона нікого не залишить байдужим, вона по-справжньому хвилює та змушує замислитись про сенс життя: хто ми? які ми? чому ми такі?

Часто перечитую Ліну Костенко. І кожного разу відкриваю її нову. Беззаперечно, Ліна Костенко – це приклад шляхетного служіння літературі, це класик української літератури. Її твори друкуються мовами багатьох народів світу: англійською, білоруською, естонською, італійською, німецькою, словацькою та французькою.

Мене надзвичайно вражає її сила духу, мужність і внутрішня свобода. Вона – гідна донька  українського народу, відмовилася від звання Героя України, і я розумію чому. Для мене Ліна Костенко – народний Герой України.

     За все життя Ліна Костенко написала лише один прозаїчний твір – роман «Записки українського самашедшого», який вийшов у грудні 2010 року. Але ж який сильний і потужний!!! Я час від часу перечитую виділені під час першого читання абзаци і з кожним разом все більше й більше захоплююся силою духу цієї надзвичайно мужньої жінки.

Як же нам поталанило, що в нас є Ліна Костенко, яка палко любить свою Україну, живе нею, страждає її болями і тяжкою долею! Вона своєю громадянською позицією і своєю творчістю прагне вберегти і застерегти нас, українців, від помилок, учить критично мислити, розсудливо думати, розпізнавати в обличчя справжнього ворога, боротися за правду і справедливість, відстоювати своє право на достойне життя.

Я, схиляючи голову перед неперевершеним талантом Ліни Костенко, пишаюся тим, що живу в один час з цією Великою Людиною, Мужньою Жінкою – символом цілої епохи.

Поезія Ліни Костенко – це словесна зброя, яка надихає і окриляє. Мені дуже складно виокремити якийсь один вірш, що справив на мене особливе враження. У Ліни Василівни всі вірші особливі й усі вони справляють враження.  Я назву лише окремі з них: «І все на світі треба пережити», «Страшні слова, коли вони мовчать», «Життя іде і все без коректур», «Крила», «Моя любове! Я перед тобою», «На світі можна жить без еталонів», «І жах, і кров, і смерть, і відчай» «Ще назва є, а річки вже немає», «Коректна ода ворогам»… Саме «Коректну оду ворогам» пропоную перечитати й замислитися над її глибоким змістом, щоб усвідомити силу цієї надзвичайно мужньої жінки.

Мої кохані, милі вороги!

Я мушу вам освідчитись в симпатії.

Якби було вас менше навкруги,—

людина може вдаритись в апатію.

Мені смакує ваш ажіотаж.

Я вас ділю на види і на ранги.

Ви — мій щоденний, звичний мій тренаж,

мої гантелі, турники і штанги.

Спортивна форма — гарне відчуття.

Марудна справа — жити без баталій.

Людина від спокійного життя

жиріє серцем і втрачає талію.

Спасибі й вам, що ви не м’якуші.

Дрібнота буть не годна ворогами.

Якщо я маю біцепси душі —

то в результаті сутичок із вами.

Отож хвала вам!

Бережіть снагу.

І чемно попередить вас дозвольте:

якщо мене ви й зігнете в дугу,

то ця дуга, напевно, буде вольтова.

images (1).jpg
Валентина Пошкурлат
Премиум-автор
5 месяцев назад

Лишай свій власний слід на цій землі,
Можливо, буде він і не великий,
Хай не загубиться на зораній ріллі,
А головне – в житті не будь безликим.

Для цього бути генієм не треба,
Бо у малому навіть є вінець,
Роби маленькі кроки ти далебі,
Вестиме до мети тебе Творець.

Вимолюй совість ти у щирих молитвах,
І правду ти вимолюй щохвилини.
Нелегко буде на важких життя шляхах,
Та не зганьби своє ім’я «Людина».

Воно не продається на торгах,
Його не купиш в найдорожчих магазинах,
Воно здобуте у тяжких трудах,
Воно, як кров, тече в твоїх судинах.
***
Життя людини є, на жаль, не безкінечним,
І вороття назад ніколи вже не буде.
І жити треба поспішати, безперечно,
Сліди добра лишати маєм всюди.

Його малесенька посіяна зернина
Хай зійде квіткою у сонячній весні,
Щоб не залишилась лишень її стеблина,
Цвіла добра щоб квітка безкінечні дні.

Початок славний є в добра й нема кінця,
Його не купиш ні за які гроші,
Пасує кожному добро, воно всім до лиця,
В скарбах душі ця ноша найдорожча.

Маргарита Бордонос
Премиум-автор
5 месяцев назад

Судьбе не стоит мстить,
Льстить тоже не желательно,
И по течению плыть,
 Совсем необязательно.

Все в жизни может быть,
 Обида и предательство.
Нельзя во всем винить,
 Судьбу и обстоятельства.

Нелегок жизни путь,
Все ямы да колдобины,
Но ведь не в этом суть,
А в том, как мы настроены.

Кто видит в лужах грязь,
 Кто солнца отражение
 И щедро, не скупясь,
Нам дарит настроение.

Мы долго помним тех,
Кто свой оставил свет,
Их жизненный успех
В том, что на земле их след.

Творили так давно
Веласкес и Моне,
Им вечно жить дано,
Как фрескам на стене.

Творили для людей
Бетховен, Моцарт, Бах,
И Пушкин, как Орфей,
Останется в веках.

Неважно, кто герой
Певец иль депутат
А важно лишь какой
Они посадят сад.

Сад добрых важных дел,
Поступков широту
Не то, что кто имел,
А мыслей красоту.

За деньги не купить,
Ни славу, ни почет,
За все надо платить
Судьба предъявит счет

Какой оставим след,
Подумайте сейчас.
Дарите людям свет,
 Они запомнят вас!

21
0
Would love your thoughts, please comment.x
()
x