Чую, зітха чомусь сад

Валентина Пошкурлат

Читателей на странице:

Серпень ще ніжно сміється,
Щічки цілує теплом.
Файним ще літо здається,
Хваляться луки зелом.
Яблучка сиплються в кошик,
Сонцем налиті, смачні.
Умивали їх ранками роси,
Вдень орошали дощі.
Грушку солодку смакую,
Вдихаю її аромат.
Квіти в саду ще шикують,
Чую, зітха чомусь сад.
Знає, дзвіночки осінні
Десь вдалині вже дзвенять.
Кричать журавлі сірі –
У теплі краї полетять.
Скоро легкий серпанок
Несміло загляне в сад.
Його стрічатиме ранок
І сонцем налитий виноград.